Я так старалася зберегти нашу дружбу, а вона… вона просто розтоптала все, що ми будували роками. Я ніколи цього їй не пробачу. Я не розумію, як вона могла так вчинити зі мною? Ми ж були нерозлучні з дитинства! Я завжди була поруч та підтримувала в усіх починаннях. А тепер вона просто взяла і забула про мене, як про стару іграшку. Знайшла собі нових друзів, нове життя.
Я так старалася зберегти нашу дружбу, а вона… вона просто розтоптала все, що ми будували роками. Я ніколи цього їй не пробачу. – Плакала на кухні Марина. – Як це могло статися зі мною?
Ми з Інною дружили з дитинства. Проводили разом кожну вільну хвилину, ділилися найпотаємнішими мріями та страхами. Росли, як сестри, підтримуючи одна одну в усіх починаннях.
Інна була старша на рік, тому раніше вступила у вишу і ми стали менше бачитись. Проте, наша дружба була ще міцною.
Коли я закінчила школу, теж пішла навчатися. Здавалось, у нас менше часу на спілкування, але ми його знаходили одна для одної.
Потім я зрозуміла, що вона мене зрадила. Я це побачила. Вона знала, що ми з Миколою хотіли одружитися. Я розповідала їй про нього та його родину, тільки не знайомила їх. Боялась, щоб вона не втрутилась у наші стосунки. Але сьогодні випадково побачила їх разом. Вони поводили себе як закохані.
Добре, що вони мене не бачила. Я б не втрималась, від чого потім почувала би себе ще гірше. Тепер я точно знаю, що немає у мене тепер подруги, немає й нареченого.
