fbpx

Я була закохана. Одного ранку він зателефонував мені, сказав, що у нього неприємності і терміново потрібні гроші. Я не роздумуючи скинула йому всі гроші з картки. Після чого він зник. Через декілька днів я зателефонувала йому, але ніхто не відповів

Ми розлучилися з чоловіком без сварок. Все було спокійно і без сліз. Оскільки бажання розійтися було взаємним. Кохання минуло і залишатися разом в нас більше не було причин.

Ми залишилися друзями. Просто кожен почав жити своїм життям. Зараз у колишнього чоловіка нова сім’я і я щиро рада за нього. Мені ж взагалі не щастило з чоловіками, але я не впадала у відчай. Був ще час, щоб знайти кохання і створити сім’ю.

Згодом я познайомилася з Антоном. Все моє життя перевернулося з ніг на голову. Він радував мене кожного дня компліментами й подарунками. Ми гуляли в парку, ходили в кіно. Все було дуже романтично. Я була упевнена, що зустріла того самого і єдиного. Тепер я розумію, що через закоханість я дивилася на все через рожеві окуляри.

Одного ранку він зателефонував мені, сказав, що у нього неприємності і терміново потрібні гроші. Я не роздумуючи скинула йому всі гроші з картки. Після чого він зник. Через декілька днів я зателефонувала йому, але ніхто не відповів. Через тиждень він зателефонував мені сам і сказав, що до цього моменту був у лікарні й не міг відповісти. Також сказав, що дуже вдячний мені. І я, як наївна, повірила йому.

Після того випадку наші стосунки отримали другий шанс. Одного разу мене вночі викликали на роботу у ветеринарну клініку. Я зателефонувала коханому і повідомила, що буду пізно. Випадок виявився тяжкий, туму я знову набрала милого і сказала, щоб до шостої ранку мене не чекав. На що він відповів, що прибере у квартирі, оскільки йому на роботу сьогодні не потрібно.

Коли я повернувся додому, двері були відчинені. З квартири зник телевізор, планшет, золото, комп’ютер, ноутбук. Всі цінні речі. Я була приголомшена. Антон пограбував мене! Я відразу зателефонувала йому. На що він пояснив, що весь в боргах та що поверне все до копійки, згодом. Я не могла отямитися майже тиждень. Він знову мене обдурив. Просто скористався мною, щоб вкрасти цінні речі.

Минуло вже два роки після цієї історії, але я все ще не вірю чоловікам. Як я могла бути такою наївною. Адже по його поведінці можна було здогадатися, що він злодій і шахрай. На суд прийшли ще постраждалі від його махінацій. Виявилося, що він також був одружений.

Як можна довіряти людям після такого? Я все ще хочу дітей і сім’ю. Та не можу подолати страх.

You cannot copy content of this page