Я була дівчинка із забезпеченої сім’ї, у батьків був свій бізнес. Я вчилася в дорогому навчальному закладі. Познайомилася з хлопцем. Зустрічалися ми з ним близько двох років, одне одного любили до нестями, планували після навчання одружитися. Але його призвали в армію. Він пішов, а я залишилася одна.
Мені було нудно і почала я ходити по нічних клубах. І ось в черговому з них я познайомилася з молодим хлопцем. Почали зустрічатися, всюди разом гуляти. І на черговій вечірці, він з друзями запропонував мені спробувати дещо, сказав, веселіше буде. Та й справді було весело.
Тим часом з армії повернувся мій коханий, звичайно ж, він про все дізнався, мовчки пішов і більше я його не бачила. Спочатку я переживала, жаліла, що не дочекалася його, але нічого не поробиш. Так я жила рік, поки не стався той випадок. Приїхавши, вранці додому після чергової вечірки, виявила в будинку поліцейських. Я не розуміла, що відбувається. Поліцейські мені пояснили, що моїх батьків більше немає.
Що було далі, я не пам’ятаю, все було як в тумані і ніби не зі мною. А тим часом, пігулки переросли в голку. Від батьків їх бізнес перейшов до мене, і вся нерухомість і рухомість теж. Через кілька я все спустила, все продала за дозу. Я втратила в житті все що могла. Залишившись без грошей і житла, вирішила влаштуватися на роботу.
Зняла кімнату в гуртожитку, і влаштувалася на роботу в місцевий маленький магазинчик. Одного разу, перед самим закриттям, в магазин зайшов молодий чоловік. Спочатку я його навіть не впізнала, а це був він, той самий, моя перша любов. З тих часів минуло 6 років, як же це багато, за цей час стільки всього змінилося, в тому числі і я.
Він був високий, красивий, солідний чоловік. Як же мені було соромно, що навіть словами не описати. Він незворушним поглядом подивився на мене, зробив покупки, а потім також спокійно сказав, щоб я збиралася і поїду з ним. Я дивилася на нього широко розкритими очима і не знала, що сказати. А він тим же спокійним тоном продовжив, я більше тебе ніколи не кину, ти будеш тільки моєї і поїдеш зі мною.
Ми поїхали в цей же вечір. У мене почалося нове життя. Він знайшов мені хорошу клініку, де мене вилікували. Було важко, неймовірно, але якось впоралася з Божою допомогою і підтримкою людини, яку я не заслуговую. Я дякую Богові і йому за цей другий шанс, який вони мені надали. І вже повірте, тепер я своє щастя не втрачу.
