Сестра мого чоловіка – його двійняшка. Назвали їх майже однаково – Артемій і Артеміда. Коли ми з Тьомою вирішили з’їхатися, то вона приїхала разом з братом.
– Ще в 8 років ми дали обіцянку, що завжди будемо разом. І ти цьому не перешкодиш. І якщо ти вважаєш, що третій – зайвий, то третій – це ти. – з порога заявила мені Артеміда, вручивши свої валізи.
Обіцянка, яку дали 16 років тому, мене не особливо хвилювала. Та й чоловік не ставився до неї серйозно. А ось Артеміда була впевнена в тому, що дитяча дурість дає їй право лізти в наше з Артемом життя. Для початку, я вирішила серйозно поговорити з нареченим. Жити удвох – значить жити удвох. А не так, як ми жили на той момент: у мене двушка, і в будь-який час дня і ночі Артеміда могла зайти до нас в кімнату.
– Сонечко, ну зрозумій, вона дуже до мене прив’язана. Дай їй час, перебіситься і повернеться додому, до мами. Може, хлопця знайде і залишить мене в спокої, нарешті. – заспокоював мене Артем. На рахунок хлопця він явно погарячкував: вони дуже схожі одне на одного, і якщо йому йде його брутальна зовнішність, то брутальна Артеміда виглядала не дуже красивою. Так, я знаю, люблять не за красу.
Артем розповідав, що його сестра кілька разів намагалася познайомитися ближче з молодими людьми, але кожен раз отримувала від воріт поворот. Мабуть, Артеміда вирішила: раз у неї особисте життя не склалося, то і брату бути щасливим у відносинах, вона не дасть.
Вона ходила за нами хвостиком: ми в кіно – вона з нами, ми фільм дивитися – вона з нами, і не просто поруч, а вклинившись між нами Вона навіть в душ до нас зайти намагалася і образилася на те, що ми від неї закрилися. Присутність цієї особи в моїй квартирі почала мене напружувати: я, в принципі, не дуже люблю людей, а стороння людина з дуже довгим носом і панськими замашками, просто виводила мене з себе.
Я поставила перед Артемом питання руба: його сестра повинна з’їхати. – Я люблю тебе і хочу жити з тобою удвох. Крім того, це моя квартира і тільки мені вирішувати, кого я хочу тут бачити. Я не наймалася в прибиральниці і кухарки до твоєї безрукої сестри. Прости, якщо образила, але вона повинна піти. – приголомшила я коханого.
Рішення далося йому нелегко, він вирішив піти разом з сестрою: – Я теж тебе люблю. Але ти – молода, розумна і красива. Якщо я тебе кину, у тебе буде ще мільйон хлопців. А у неї, крім мене, більше нікого немає. Моя прихильність до Артема виявилася сильнішою, ніж я припускала. Скриплячи зуби, я терпіла Артеміду. Тоді я вирішила піти іншим шляхом.
Я згадала, що у мене є двоюрідний брат, Льошка. Він самотній, йому під 30. У нього хороша робота, повне невміння спілкуватися з дівчатами і залежність від комп’ютерних ігор. Я кинулася до брата в ноги, щоб він позалицятися до Артеміди. Підлаштувати випадкову зустріч не було важким завданням: я з вікна дивилася, чи йде вона, і, як тільки її побачила, відразу маякнула йому. Він, «випадково», мало не збив її на своїй машині. І, як вибачення, вона поїхала з ним пити каву!
Перший крок був зроблений. Артеміда проводила у мене вдома все менше часу: Льошка тягав її по кафешках і паркам. За мій рахунок, природно. Приємним здивуванням стало те, що в один прекрасний день він відмовився від грошей і сказав, що закохався. Я не вірила своєму щастю! Щаслива Артеміда, та при хлопцю, зникне з мого життя! Так і сталося.
Артеміда переїхала до Льошки, геть забувши про всякі обіцянки. Нещодавно вони одружилися, всього через кілька місяців після нашого з Артемом весілля. Реальна історія знайомства Артеміди і Олексія – наша з ним таємниця. Ми з ним, разом з іншими родичами, щиро здивувалися подібному збігу – що сестра мого чоловіка вийшла заміж за мого двоюрідного брата.
Фото ілюстративне з вільних джерел
