fbpx

Я подумала: “Боже, яке нагле. Що може бути спільного у нас та взагалі не мій стиль”. Проте його почуття гумору мене вразило. А я дуже ціную цю рису в чоловіках

Цікава жіноча історія

Мені тоді було 19,  я тільки стала “міс Чернігів” гуляла по парку і в цей момент підійшов такий “пацик” з району Ігор.

Спортивний костюм, шкіряна куртка, кладе мені руку на плече та каже: “Давайте я вас підвезу”

Я подумала: “Боже яке нагле. Що може бути спільного у нас та взагалі не мій типаж”.

Проте його почуття гумору мене вразило. А я дуже ціную цю рису в чоловіках. Ну і мені захотілося пізнати його краще.

Ігор не розгубився та запросив мене на побачення.

Я – коротка спідниця, підбори, волосся накрутила, нафарбувалася як зірка.

Читайте також: Поїхала дружина з подружкою на море і там все почалося, закрутила-а, ох і всього вилізло згодом. Чоловік про все дізнався

А а він знову приходить в тому спортивному костюмі та шкіряній куртці, та починає мені говорити, що в нього грошей нема.

Там стояв кіоск з морозивом, і він запропонував мені купити морозиво за 10 грн.

І я подумала:” Боже, що це таке, Та не хочу вже я нічого від нього”

Проходить два роки і ми знову з ним зустрічаємося.

Я з подружкою гуляла по парку, І тут він вискакує як нізвідки і  просить мене щоб я 5 хвилин посиділа на лавочці і його почекала.

Появляється він поїхав за квітами, у нього грошей знову не вистачало, Він навіть залишив свій паспорт продавчині.

Та я звісно не стала його чекати, ми з подругою пішли додому.

Проходить ще рік і ми знову з ним зустрічаємося в кафе. Проте він вже не був не у спортивному а в гарному костюмі.

Ми почали спілкуватися потім зустрічалися, він був дуже турботливим, привозив ліки мені коли я хворіла. І я не замітила як закохалася в нього.

І як виявилося за його такою брутальною зовнішністю ховався дуже милий ніжний турботливий чоловік. Ми з ним одружилися і почали жити разом.

Прожили рік і в нас появилася дитина дівчинка. Як говориться казка на тому закінчилася.

Нам дуже не хватало грошей, почалися сварки і врешті-решт я подала на розлучення. З Ігорем я прожила три роки офіційно.

Коли я йшла від нього геть то то він мені сказав дорогу: ” Кому ти вже будеш потрібна з дитиною. Тобі вже майже тридцятка ”

Мене це наскільки образило, що я пішла взагалі від нього без грошей.

Батькам я соромилась говорити що в мене нема грошей тож мені моя близька подруга купувала продукти, дитяче харчування та деякий одяг.

Проте все-таки я розповіла все батькам, вони мене підтримали та та віддали мені ту квартиру, яку тримали на оренду, щоб здавати людям.

По спеціальності я була візажистом, то зранку до ночі я робила макіяж, так на цьому і заробляла гроші.

Пройшов час і я познайомилась з Андрієм. Коли вже зрозуміла що в нас все серйозно, то стали ми жити разом.

Проте коли в Україні стало не спокійно і в нашому місті Харкові, то я з кумою та дітьми вирішили виїхати за кордон.

Чоловік мій Андрій, був проти ну і звісно не захотів відвести нас до потягу.

Я вирішила набрати Ігоря, його номер я мала і попросити його, щоб він відвіз. Він погодився і і коли ми вже були в потязі на прощання він сказав мені з дочкою що він нас любить і що коли ми повернуся, то в нас буде ще обов’язково хлопчик.

Я приїхала до Італії, та буквально вже через тиждень ми посварилися з Андрієм. Він мені сказав щоб я йому не писала і не дзвонила.

Натомість Ігор дзвонив нам кожен день і питався як у нас справи з донькою.

Повернувшись невдовзі в Україну,  ми знову стали жити разом з Ігорем.

Автор: Нінель

Історія написана спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.

Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.

You cannot copy content of this page