fbpx

Я, посміхаючись, відкриваю двері. Вона сміливо увійшла: – «Ангеліна». Я розгубилася, вона явно старше (пізніше з’ясувалося, що на 7 років), повненька і якось дивно одягнена – чорні штани в спеку, стоптані балетки, які вона тут же скинула і пройшла босоніж, хоча я запропонувала капці. І це був лише початок знайомства з невісткою

Максим у нас з чоловіком єдиний син. Не сказати, що ми його балували, але думку його завжди поважали. Сам вибрав професію та навчальний заклад, сам вибирав собі квартиру і відмовився від нашої допомоги в її покупці. Оформив іпотеку. Я спочатку засмутилася, у нас була можливість допомогти. А потім зрозуміла, що син – справжній чоловік.

І у вибір дівчат ми теж не втручалися. Були впевнені, що син вибере гідну. Раніше Максим не приводив ніколи нікого знайомитися. Говорив, що призведе лише свою майбутню дружину. Тому, коли пролунав дзвінок і пропозиція приїхати в гості з дівчиною, я була, м’яко сказати, схвильована.

Два дня підготовки, кілька раз виправлене меню. Я навіть дзвонила синові і уточнювала вподобання дівчини. Вони ж зараз то на правильному харчуванні, то вегетаріанки … прокручувала в голові варіанти про що варто говорити, про що ні, щоб не образити чи не поставити в незручне становище.

Пам’ятаю себе вперше в будинку свекрухи, просто кошмар, думала, у мене аналізи візьмуть. Суцільний детектор брехні. Питання відповідь. Чоловік же був абсолютно незворушний. І ось дзвінок у двері. Я, посміхаючись, відкриваю двері. Вона сміливо увійшла: – «Ангеліна». Я розгубилася, вона явно старше (пізніше з’ясувалося, що на 7 років), повненька і якось дивно одягнена – чорні штани в спеку, стоптані балетки, які вона тут же скинула і пройшла босоніж, хоча я запропонувала тапочки.

Заспокоюючи себе, що зовнішність не головне, ми пройшли до вітальні. Мій настрій не лізти відразу з питаннями і не знадобився. Ангеліна сама розповідала про себе: була заміжня, дітей немає, освіта – будівельний технікум, працює адміністратором в перукарні. Хоча я уявляла працівників салонів краси дещо іншими, хоча б з доглянутим волоссям і з манікюром.

658Я сиділа за столом і шукала щось хороше, воно напевно є, вона просто хвилюється, заспокоювала я себе. А потім Ангеліна стала говорити про те, як вона бачить наше з нею спілкування, вона явно розставляла кордони: – «З колишньою свекрухою мені пощастило, вона жила в іншому місті і бачила я її всього разів зо три.» – засміялася вона.

Такий жарт … але з інформацією: бачити б вас рідше. Я намагалася змінити тему: – «Куди плануєте цього літа поїхати?» Син щось почав говорити, але Ангеліна перебила: – «А Ви?»

– «Ми до Туреччини хотіли у вересні, там в цей час відмінно, вже не так спекотно. Може з нами? » – запитала я.

– «Ні, у нас інші плани. Ми думали одружитися у вересні» – посміхнулася вона.

– «Ну так і ми відпустку перенесемо, раз так» – посміхнулася я, подивившись на чоловіка. Якщо до цього він незворушно їв салат, то ця новина зацікавила і його. Поглянувши на нас, Ангеліна продовжувала: – «Ні, ні, ми не будемо влаштовувати весілля, просто розпишемось. Ніяких гостей.»

– «Так, великі весілля зараз і не влаштовують, але РАЦС, вечеря в ресторані, подорож?» – уточнила я.

– “Ми удвох.” – відрізала Ангеліна.

Я не витримала: – «Я навіть в РАЦС з квітами не зможу прийти до єдиного сина?»

– “А навіщо?” – з викликом Ангеліна дивилася на мене Максим розумів, що це мене зачепило: – «Ми ще тільки плануємо, нічого не вирішили.»

– «Вирішили. Я не хочу бути весільної лялькою.»

Чоловік вирішив кардинально змінити тему: – «А приїжджайте у вихідні на дачу. Відпочинете.»

– «Ой ні, дача – не моє. У дитинстві напрацювалась на городі. Всі вихідні подружки гуляти, я працювати.» – зітхнула вона.

– «Але у нас не треба працювати, я сама грядки не люблю. У нас досить нетипова дача, просто будиночок за містом. Максим там часто відпочиває з друзями» – заспокоїла її я.

– «Усі так кажуть, а потім прополка, урожай, заготовки.» – посміхнулася вона.

Тобто мене викрили в брехні? Я стала дратуватися. Уже не було де шукати щось хороше. Людина явно провокувала. Зачинивши за гостями двері, я зрозуміла звідки беруться злі свекрухи. Те, чого я завжди боялася, сталося. Мені вона не подобається і ніколи вже не сподобається, а лицемірити я не вмію.

Фото ілюстративне з вільних джерел

You cannot copy content of this page