Розповіла мені Світлана Іванівна свою історію. Сама вона вдова, чоловіка втратила близько п’яти років тому. Поки чоловік був живий і обидва вони працювали, встигли накопичити і собі на двушку, і ще на одну невелику однокімнатну квартирку, яку весь цей час здавали. Було вирішено, що коли їхній син підросте, переїде в цю однушку. Джерело
Відмінний план, чи не так?
Син виріс і надумав цього літа одружитися. Світлана Іванівна дуже зраділа за сина, бо невістка була – просто радість і диво. Світлана Іванівна вирішила, що немає кращого моменту, щоб віддати синові квартиру. І на радощах розповіла йому і його нареченій, що дарує їм на весілля однокімнатну квартиру, і їм не доведеться поневірятися по орендованих хатах.
Діти зраділи, все начебто йшло за планом. Молоді готувалися до весілля, але переїздом в нове житло займатися не поспішали. Десь через місяць Світлана Іванівна поцікавилася, коли ж вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь:
– Мам, ми вирішили, що не будемо там жити. Ми її вирішили продати і купити машину. Ти ж не будеш проти?
Сказати, що Світлана Іванівна була в шoці – нічого не сказати. Вони з чоловіком так довго збирали на це житло, хотіли дати хороший старт для сина, а він хоче її проміняти на драндулет, який щороку втрачає в ціні, а якщо авaрія, то взагалі, вважай, гроші коту під хвіст пішли. А квартира – це все-таки квартира. Коли ще потім на її накопичити, нехай і на однушку.
Загалом, Світлана Іванівна розлютилася не на жарт і передумала оформляти квартиру на сина. Сказала йому, що буде квартиру і далі здавати, поки він не порозумнішає. А якщо він так хоче хорошу машину, нехай сам на неї заробляє. Не для того, мовляв, вони з батьком горбатилися.
Читайте також: – Ну, розлучення так розлучення – відповіла я на закиди чоловіка і тут полетіли за двері речі, іграшки, я і син. Минуло 20 років
– Ось і образився на мене син, я ж його, виходить, і квартири, і машини позбавила. Ворог тепер я для нього. Але ж невже я не права? Невже треба було дозволити йому таку дурість зробити?
Я вважаю, що Світлана Іванівна має рацію, тому що син її, хоч і одружується вже, але знаходиться на рівні психологічного підлітка, у якого на першому місці тачки. По-справжньому дорослі люди в першу чергу дбають про дах над головою. Сподіваюся, років через 5 син Світлани Іванівни порозумнішає і зрозуміє, чому його мати прийняла таке рішення.
