Я вийшла заміж, але я нещаслива. Чому вони не хочуть відкриватися і говорити зі мною про себе? Від мене немає жодного толку?

Чому нічого не допомагає, щоб не читала та не робила?

Я щира, відкрита, чуйна, закохана та емоційна. Товариська та активна. Себе кохаю. На собі не заощаджую.

Лізу в кредити, витрачаю дитячу допомогу. Але що я не чула на такі свої прояви — інфантильна, нав’язлива…

Я не вмію хитрувати і одягати маски, у спробах здаватися краще, ніж є. Я не вмію брехати і прикрашати.

Я хочу зустріти своїх людей, але в мене нічого не виходить. Четвертий десяток життя невблаганно добігає кінця, а я жодного разу не зустрічала чоловіків, яким би подобалася і не зустрічала жінок, які самі шукали спілкування.

Усі соціальні зв’язки з моєї ініціативи. Вони всі поверхові, тендітні, тому що мене в них не цінують, тому що спочатку я не цікава і не чіпляю. Спілкування та стосунків шукаю я.

Я вийшла заміж, але я нещаслива. Я не кохана. Мене часто дорікають, що «ти за мною бігала».

А я тоді любила і виявляла ініціативу та щиро вважала, що це круто. Але минули роки, і все стало на свої місця.

Мене не сприймають серйозно. Від мене вторинні вигоди. Мені нема куди подітися. За мене ніхто не заступиться.

Мене ніхто не обмежує у волі, не ревнує, поганого нічого не робить. Я вільна робити, що хочу, але я не маю ресурсів, і де їх брати, я не знаю.

Я не вмію заробляти, мені важко думати навіть у побуті, я не організована по життю і не розумію, як на це впливати. Я не маю в жодній сфері життя позитивного досвіду.

Це нікому не цікаво, жодна людина не може вислухати до кінця, поставити себе на моє місце та дати зворотний зв’язок. Ще до моєї відкритості люди щось відчувають і дають зрозуміти, що навіть не хочуть спілкуватися.

Я знаю, що на всіх є любителі, чому нема на мене? Де мої люди, як їх зустріти, що для цього робити? Як приховати, що ні в чому немає позитивного досвіду? Про що говорити з людьми, щоб зачепити їх?

Чому вони не хочуть відкриватися і говорити зі мною про себе? Тому що я марна? Від мене немає жодного толку?

Я не можу і не хочу жити дітьми та сім’єю, я хочу спілкування та шанувальників, які люблять подруг. Я, як і всі люди, я хочу яскравих фарб, інтересу та уваги. Але не вистачає навіть спілкування.

На сайтах знайомств і жінки та чоловіки не хочуть закохуватися, прив’язуватися, відчувати романтичний потяг. А по іншому я не хочу.

Чому іншим дівчатам дарують букети і ні чоловіки, ні діти цьому не перешкода? Що треба зробити, аби хоч комусь щиро сподобатись?

Автор: Оксана