Після мого заміжжя ми жодного дня з моєю мамою не жили. У чоловіка свій будинок, в ньому ми і живемо.
Моя мама, живе в тому ж місті, їхати до неї від нас на маршрутці хвилин 20 плюс дорога до її квартири ще хвилин 20. Квартира у неї велика, трикімнатна.
Поки вона працювала, і сім’я молодшого брата жила з нею, ми її місяцями не бачили і не чули. Так, іноді, по великих святах.
Брат з дружиною розлучилися, і він поїхав до великого міста на заробітки, там і залишився. Племінники виросли і теж роз’їхалися хто куди. І мамі стало нудно.
Кросворди вона всі розгадала, хобі та захоплень не має – суцільна пустка в життя. І тут вона згадала про наше існування.
Мама для її віку, цілком здорова людина і може зі своїми проблемами поки сама справлятися. Магазини, лікарня поруч з її будинком, мобільним телефоном користуватися вміє, сусідки-подружки чуйні. Приводу у мене для занепокоєння немає.
Але вона раптом захотіла бути ближче до моєї сім’ї, мої домашні до цього вторгнення були не готові. Я кравчиня-надомница, працюю в міру завантаженості, а мамі здається, що раз я вдома, то можу виконувати її забаганки.
Наша дочка відповідальна студентка, підробляє за майбутньою спеціальністю, спати лягати рано і встає рано, щоб все встигати.
Чоловік після роботи, любить займатися нашим невеликим господарством: садком, городом, курми. З сусідами побалакає і йде дивитися улюблені передачі і серіали. Все всіх влаштовує, кожен в нашій родині на своєму місці.
І тут в наше життя проникла мама. Весь порядок зламався. Мені потрібно швидше замовлення виконувати, а вона з розмовами пристає або терміново потрібно її навчити користуватися інтернетом. Поки я шила, не помітила, як вона грядки чоловіка переполола. Він увечері тільки красномовно пихнув, але я все зрозуміла.
Я їй кажу: «Мама, їдь додому, подружки по тобі скучили. Ми самі зі своїми справами впораємося». Образилася, але поїхала. Подружка мами покликала її для профілактики сходити до терапевта.
Він їм прописав вітаміни, ще щось ымунытет зміцнити. І мамі лінь в поліклініку ходити, вона до нас приїхала, щоб я їй уколи робила.
Чоловік не задоволений. Теща йому без кінця поради роздає, в його господарство втручаэться. Увечері пульт від телевізора з рук не випускає, дивиться свої передачі. Дочка нервує, вранці рано вставати, а глуха бабуся півночі телек дивиться.
Я вже мамі м’яко натякала, говорила прямо, а вона ніби не чує. Все в родині з її приїздом шкереберть пішло. Мабуть не уникнути сварки.
І образиться мама на мене на все життя і розповість усім, яка я дочка погана, а заодно і зять з онукою. Мам, ну ти сама винна, спокій моєї сім’ї для мене дорожче.
