До цивільного чоловіку дочки Тамари у Анни Тарасівни цілий список претензій, які вона із задоволенням перераховує всім, хто згоден слухати.
– Дитиною не займається, – загинає пальці Анна Тарасівна. – Хлопчику п’ять років, батько жодного разу з ним у двір не вийшов! Грошей не дає майже, вдома не робить нічого! Я вже не кажу про господарські справи – посуд помити, приготувати, сміття винести. Це все робить дочка. Але хоча б чоловічу роботу по дому він міг би виконувати – поміняти розетки, змішувач полагодити, меблі зібрати!
– Ну, тут можна викликати фахівця …
– Ага, шафу посунути або лампочку поміняти – фахівця кожен раз викликати? Ну, можна, напевно… Втім, це все не головне. Головне – те, що не любить він ні дочку мою, ні сина свого. Не дбає, не цікавиться, не переймається. Не зустріне її ніколи, не проводить, сумки не допоможе принести. Вона все сама! Я Тамаркіа говорю – навіщо тобі такий мужик, ну от навіщо? Він тобі навіть і не чоловік. Іди від нього!
– А вона?
– Та ну її! «У нас дитина!» – каже. Я кажу, і що – дитина? Буде рости точно так же, як і зараз, навіть не помітить твоя дитина, що папаша кудись подівся. Купа дітей виросли без батьків, останнім часом взагалі нікого цим не здивуєш! А без такого папашки, як твій цей, ще й краще буде.
… Тамарі через кілька місяців виповниться 37, і вона, якщо чесно, зірок з неба не хапає. Звичайна спокійна домашня жінка, працює вчителем малювання в районній школі.
ЗНО з малювання не здають, тому підробіток репетиторством виключений. Черги з кавалерів до неї не стояло ніколи. Більш того, нинішні стосунки – чи не єдині тривалі стосунки з чоловіком в її житті.
Колектив в школі жіночий, до того ж весь свій вільний час Тамара зараз проводить з сином. Здумай вона зараз розлучитися зі своїм чоловіком, заміну знайде нескоро, якщо взагалі знайде.
Звичайно, Тамара усвідомлює, що сімейне життя у неї зовсім не зразкове, недоліки цивільного чоловіка прекрасно бачить і без мами. Більш того, до маминого переліку Тамара може додати ще купу пунктів про «свого цього», про які мама не в курсі.
Але, тим не менше, Тамара продовжує наполегливо чіплятися за ці стосунки. Матір слухати не збирається. Поради людини, яка сама ніколи в житті з чоловіком не жила і сім’ї не створила, здаються їй не логічними і відірваними від життя.
– Навіщо ти лізеш до неї з порадами? – каже Анні Тарасівні і її сестра. – Не твоє це діло. Ну піде вона від цивільного чоловіка, і що? Прийде до тебе з дитиною. Чи знайде іншого – велике питання. Кому вона потрібна? Хороше життя її чекає, в твоїх нахлібникахці? Вона ще молода, щоб ставити на собі хрест!
– «Краще бути самій, ніж разом з ким попало!» – заявляє Анна Тарасівна.
Як вважаєте, має право мати втручатися в життя дочки з порадами? Раз по раз повторювати одне й те саме?
Невже мовчати, бачачи, що дочка витрачає своє життя не на ту людину?
Можливо, мати права – Тамарі потрібно відкрити очі і допомогти прийняти рішення, самій їй буде зробити це важко, не та вона людина?
