Я заходжу на кухню, дивлюсь на цей хаос — не кухня, а поле бою після кулінарного експерименту. І думаю: “Ну все, треба втручатися”. Покликала доньку, а вона мені “Мам, мені ніколи! Я готуюся до стріму, у мене 100 000 підписників тільки в одній соцмережі. Тобі так не жити!”

Бути мамою підлітка — це вже своєрідне випробування для нервової системи. А якщо ваша дитина творча особистість, йой! Як кажуть, ховайтеся у жито. Сумно точно не буде!

Наша донечка, Мирослава, чудова дівчинка, але у деяких ситуаціях у мене виникало бажання не стільки вберегти її, стільки свою нервову систему до її повноліття. Особливо, коли йшлося про прибирання у будинку.

От, наприклад, одного разу. Я заходжу на кухню, дивлюсь на цей хаос — не кухня, а поле бою після кулінарного експерименту. І думаю: “Ну все, треба втручатися”. Покликала доньку:

— Миросю, люба, будь ласка, помий кухню. Я вже просто не встигаю.

У відповідь я почула грюк дверей та її голос крізь двері:

— Мам, мені ніколи! Я готуюся до стріму, у мене 100 000 підписників тільки в одній соцмережі. Тобі так не жити! А ти зі своєю кухнею… Ти що там, операції збираєшся робити? Може, ще й усе простерилізувати?! Тільки не заходь до мене у кімнату, вважай, що мене немає вдома і не буде ще дві години. Як піде стрім.

Ну так, Мирося у нас блогер. З одного боку, я дуже пишаюся нею — вона веде не лише звичайний дівчачий блог, а й книжковий! Але, на жаль, її популярність в соцмережі не анулює того факту, що у будинку треба прибирати.

Але, затівати нудну нотацію на тему “Та що це таке, тобі 16 років! Давай, вже доросла, у тебе є обов’язки!” — можна, але мені не хотілося. Тому я вирішила підійти до проблеми творчо.

Зателефонувала своїй подрузі Владиславі, в якої своя рекламна агенція. Владка у нас — бізнеследі, розумна і кмітлива та завжди має цікаві ідеї. Ми трохи обговорили ситуацію і тут у подруги з’явився план. Звісно, брудну кухню на наступний день ніхто не залишив, я її годину мила, але як далі діяти було зрозуміло.

Наступного ранку Мирося отримала на пошту листа. У ньому було написано, що рекламна агенція хоче укласти з нею контракт. Вона мала б показати свою креативність і прибирати дім, демонструючи різні лайфхаки для організації домашнього простору на своєму стрімі. Гроші серйозні. Достатньо, щоб вона могла оплатити собі курси, про які давно мріяла. Мирося, звісно, погодилася.

І тут почалося диво. Наступного ж дня я заходжу на кухню, а вона сяє чистотою! І не тільки кухня, а весь будинок, наче після генерального прибирання.

— Мам, — каже донька, усміхаючись, — я подумала, що це гарна нагода показати, що навіть прибирати можна з творчим підходом. І підписникам сподобалося!

Я дивилась на неї й ми обидві почали сміятися. Пізніше я розповіла доньці правду про цей контракт і нашу змову з Владиславою. Ми довго сміялися. І хоча моя хитрість була доволі очевидною, Мирося не образилася, а навпаки — оцінила цей досвід. Хоча, спочатку набурмосилася:

— Так це ти все це влаштувала? Я думала, що це мені вже агенції рекламні контракти пропонують. А, ні — матуся “підшаманила”.

— Не бурчи, — я посміхнулася. — Тебе б не запросили тільки тому, що ти моя донька. Вважай, ти просто отримала гарні рекомендації для роботодавця. Але, ти права. Обіцяю не втручатися, не порадившись з тобою.

На цьому, сварка з донькою закінчилася, не почавшись. Адже Мирося не тільки заробила гроші на свої курси, а й зрозуміла, що домашні обов’язки можна виконувати з креативом та навіть насолоджуватися цим.

З того часу у нашій сім’ї питання прибирання більше не викликає конфліктів. Мирося сама організувала собі графік і навіть інколи пропонує свої нові “прибирання з лайфхаками” для стрімів.

— Мам, знаєш, це все ти мене навчила, — сказала вона якось, обіймаючи мене. — Ти ж вчила мене, що будь-яку справу можна зробити із задоволенням. І тепер, навіть коли я прибираю, я згадую твої слова.

Ось так, іноді креативне виховання дає кращі результати, ніж будь-які сварки та вмовляння. А я, своєю чергою, можу тільки радіти, що маю таку розумну та чудову донечку!

You cannot copy content of this page