Як Машка за багатого вийшла. Казкове, як не крути, у Машки життя. Тільки стpашна якась та казка

Хоча це нам Машка. А для прислуги Марія Олегівна вона. Ось так, і ніяк інакше. А як без прислуги? Будинок в три поверхи. І машина у Машки ця, як її, Порш. Але сама її Машка не водить, у неї і прав немає. Особистий водій возить.

Возить він її, ага, у гаражі її авто стоїть, тому що Машка вдома сидить. Хіба зрідка тільки з подружками зустрітися з’їздить. Джерело

А як Машка  заміж за багатого вийшла – то і взагалі казка. Батьки у неї самі звичайні. Батько інженер, а мама кондитер.

Машка мізками не в батька пішла, та й руками не в матір. Але батьки завжди говорили – треба тобі, дочка, вчитися. Ось вона на юриста і пішла. А чого не піти, якщо не на бюджет, а за гроші.

І ось провалила вона сесію якось раз, на лавочці сидить і плаче. Тут до неї чоловік підсів такий весь із себе галантний і хустку білосніжну накрохмалену суне. А на хустці тій –  ініціали.

Машка дуже здивувалася тій хустинці. Вона про таке в книжках тільки читала. Витерла сльози хустинкою тією і про все розповіла.

Чоловік той в ресторан її покликав, час обіду був. А на другий день в театр запросив. Одним словом доглядати він за Машкою став. І не як-небудь, а красиво. Сесія Машчина сама собою здалася. Мабуть, він і там “підмазав”.

Довго з одруженням він не тагнув. Я, мовляв, Маша, людина зайнята, тому виходьте вже за мене заміж.

Читайте також: Такі пeкучі сльози. Тільки тепер її щаслива сім’я, взявшись за руки, бігла по тій самій вулиці, де колись під проливним дощем, так круто змінилися всі три людські долі

Так у Машки і почалося заміжнє життя. Універ вона кинула відразу. Чоловік її в тому підтримав. Диплом просто купив, батьки і не здогадалися навіть.

Одного разу вона до них зібралася, а чоловік вдома був. І щось не сподобалося йому. Футболка була надто вiдверта, він здер її з неї і порвав.

Ну Машка особливо значення не надала. Порвав, та й добре.

Наступного разу, коли вона захотіла провідати батьків, так він її і зовсім не пустив. Нічого одній роз’їжджати, разом поїдемо.

На обід додому приїжджає, вимога у нього одна є. Суп Машка сама варити повинна. І кожен раз свіжий. А їдять вони з фамільного срібла. Начебто вилки з ложками від прабабусі його залишилися. Срібла того Машка боїться, як вогню.

Тепер вилки-ложки ці Машка особисто начищає, а інакше як. Вдруге ж не обійшлося, два тижні з фингалом ходила.

Думаєте, Машка всю дорогу терпіла це? Та ні. Один раз до батьків втекла. Тільки він туди вже через годину заявився. З квітами та подарунками. Ну батьки відразу і давай її переконувати – мовляв, учись будувати відносини.

Рідня її думає, що вона путівку в рай знайшла. Ще б пак – возить її відпочивати не куди-небудь, а на Мальдіви. А що на Мальдівах тих  нудьга смeртна для неї, і слухати не хочуть. Він себе улюбленого розслаблятися возить. А Машці і даром не потрібні ні рибалка, ні дайвінг.

Ось так Машка і живе. Пішла б говорить, а діватися куди. І адже все одно поверне, ще гірше буде. Казкове, як не крути, у Машки життя. Тільки стpашна якась та казка.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram