Мені 20 і я навчаюсь в інституті. Ми з мамою жили в орендованій квартирі, так склалось, що нам довелося переїхати до бабусі. Життя там було неможливим, тому що бабуся і тітка зловживали оковитою, кругом бруд, сморід, також з нами жили мій старший брат з дружиною.
Одного разу до брата прийшов в гості друг, колишній однокласник. Він мені відразу дуже сподобався. Не буду заперечувати, красою він не відзначався, зате дуже розумний і милий хлопець. Минув деякий час, і у нас почався бурхливий роман. Він у мене був першим чоловіком, все серйозно.
Одного дня ми пішли зустрічати мою маму з роботи, зустріли, все нібито добре. І тут мій милий зібрався додому, мама поцікавилася, де він живе. Він відповів. Моя мама ще конкретніше вирішила дізнатися, який будинок, вулиця. І тут з’ясувалося, що наші мами знають один одного з дитинства, більш того – вони один одного ненавидять.
У нас почалися з мамою скандали з цього приводу, вона мені заборонила взагалі бачитися з коханим. Його мама також сказала, що я йому не пара, щоб ми разом більше не були. Але ми не відступили. Ми до сих пір разом, вже живемо у його бабусі, а наші мами як і раніше не спілкуються. А я постійно думаю: мій брат вчився з ним в школі, потім в інституті, а я про нього нічого не знала і ніколи не бачила.
До сих пір думаю: доля чи це? що нам робити? чи повернутись назад в той неспокій…
