fbpx

Як подарунок коханого до Дня народження ледь до розлучення не призвів

Ох, ці всі квіточки! Троянди, сльози і атрибути романтики! Взагалі квіти я люблю, але відносини з флорою склалися неоднозначні. Одне можу сказати точно – листочки і бутончики незбагненним чином примудряються впливати на особисте життя, підкидаючи привід як для радості, так і для переживань.

Якось коханий став затримуватися на роботі. Спочатку нічого особливого я в цьому не знаходила, робота є робота, а щастя – в невіданні. Але мобільний все рідше співав мені: «Катя, візьми телефон! Це він», а домашній лунав трелями маминого номера і дзвінками подружок. Повертався суджений втомленим і в легкому шлейфі жіночих ароматів, я ж героїчно мовчала і намагалася робити вигляд, що все у нас як і раніше. Дивлячись в його наївні безсоромні очі, стримувала дике бажання влаштувати істерику, а іноді хотілося озброїтися качалкою.

Зламавши пароль електронної скриньки, читаю лист від якоїсь Анжели: «Віталій, добрий день! Букет шикарний, врахували всі побажання! Доставка квітів по місту – швидко і недорого». У паніці відриваю інший лист: «Спасибі за візит! Сподіваємося, Вам сподобалося. Кращі дівчата і запальні мелодії завжди чекають Вас в нашому клубі». У тексті було зазначено час, коли благовірний старанно працював в офісі.

Ось від чого він так втомлювався, а одяг пах жіночими парфумами! Тут мене накрила хвиля обурення, й інші листи залишилися недоторканими. Останньою краплею став відбиток губної помади на сорочці і блискітки від тіней. У виски била одна думка: «Розлучення і дівоче прізвище! Який він все-таки до».

Поїхала до подруги, де вже зібрався жіночий суддівський склад з хустинками і скринею порад. Ех, порад було не треба, тільки жилетку. «Та не реви ти, ну у кого чоловік хоча б разочок не загуляв», – заспокоювала Анюта. «А я тобі казала, не ходи заміж за цього афериста!», – гнівно нуділа Ірка, і тільки Оля, молоденька блондинка обнадіювала святою вірою в казки: «Ну що ти, Катю, таке говориш, це непорозуміння!». Думки про те, як він міг зустрічатися і дарувати квіти танцівницям cтpип-клубу тонули в потоці сліз, малюючи мені страшні картини зрaд і oргiй, поки сон остаточно не зморив моє стpaждаюче тіло.

Вранці запах кави поманив на кухню, де Анька, підсунувши мені чашку з гарячим напоєм і млинчики, запитала: «Не забула, що у тебе день народження «на носі»? Давай колись, що дарувати, інакше знову куплю дурницю!». О, який ще день народження! У мене життя вчора розвалилось, а вона про цяцьки питає! Тут кофеїн поступово почав включати мій мозок, а через годину в двері подзвонив кур’єр, тягнучи за собою шикарний кошик – квіти були неймовірні!

Лілії різних мастей і видів – білі, тигрові та азіатські червоні упереміш з трояндами і красивими гілочками! І, само собою, листівка від чоловіка: «Ти все неправильно зрозуміла, приїду – поговоримо». «Ну і що думаєш?», – питаю подругу: «Чесно бреше?». «Та ти подивися, яка краса! На рахунок брехні тобі краще знати, але любить однозначно!», – Анька вже щосили розбирала мій кошик по вазочках.

Як не дивно, поїздка додому пройшла в тиші. «От і зрозумій вас, жінок. Спочатку романтику подавай, і за це я ще й винен», – посміхався чоловік. «Польова пошта» йому, звичайно, донесла всі деталі слізного вечора, а я сиділа в тихому ступорі, заінтригована тим, як він буде викручуватися. Вдома змусив мене прочитати всю переписку. Виявилося, що квіти, згадані в листі – ранкова кошик з ліліями. А питання танцівниць, парфумів і помади прояснилося на дні народження.

Читайте також: “Зaсyдили товариша на десять років. Тож довелося Степанові одружитися з чужою нареченою”

Справа в тому, що в юності я займалася танцями. Ну і вирішив коханий влаштувати мені вечір спогадів. А оскільки сам граціозний, як ведмідь, взяв пару уроків, щоб не віддавити мої ніжки. Закінчилося шоу подарунком у вигляді кольє і сережок з діамантами. А після такого не пробачити йому нервування було вище моїх сил. А Вам, дорогі чоловіки, хочеться сказати – частіше даруйте коханим квіти і сюрпризи, незалежно від дат. Може, тоді ми перестанемо підозрювати Вас у зрадах, заспокоїмося і теж почнемо дарувати вам подарунки, а не претензії й істерики».

За матеріалами сайту koketka

You cannot copy content of this page