Якщо чесно, я вперше в житті виставила гостей за двері. Ну не витримала, я такого нахабства!

Сьогодні, з ранку, приїхала родичка з Житомира, зі своїм сімейством. Сім’я складається з 4 осіб (вона, чоловік і двоє дітей, причому одному немає і двох років). Подзвонила і запитала: «Ми до вас забіжимо?». Я погодилася, тому що думала слово «забіжимо» означає, що зайдуть ненадовго.

Я прекрасно знаю, що заселення в готелі з 14:00, а вони приїхали о 10. Думала, що до обіду посидять і підуть в готель. Дивлюся, час уже за четверту годину, вони нікуди не збираються. Я вже почала натякати: «мовляв, не час вам?». Натяки мої залишилися непоміченими, або просто зробили вигляд, що не помітили.

За весь цей час, у мене почала вже гудіти голова від їхніх дітей. Не розумію я ігор, коли дитина (6 років) носиться по кімнаті, колами, і кричить: “ааааааааа». І не втомлюється! Якщо хлопчик притихав, то значить, робить якусь капость. Залазить в шафи, витягує звідти все, що хочеться. Будь-якого зауваження, вистачає на 10-15 хвилин, і все повторюється по колу.

Моє терпіння лопнуло, коли прибігла розлючена сусідка знизу, з криками, що ми її заливаємо. Я рвонула у ванну. І так, на підлозі «океан». Виявилося, цей шмаркач, заткнув зливний отвір в раковині і пустив воду. Скільки по-часу текла ця вода невідомо. Тут я не витримала, і вже в обличчя запитала: «Ви де зупинятися зібралися?». Як виявилося – у нас. Довелося виставити за двері.

Ось, чесно, для мене залишається загадкою: що думають люди, коли їдуть в однокімнатну квартиру такою юрбою, та ще й з маленькими дітьми. У підсумку, я виявилася «зажраною» і «жадною». Справа в тому, що я категорично відмовилася оплачувати «ну хоч 50%» за те, що їх дитя знівечив чужу квартиру. Так само, виявилося, що я «повинна була стежити за ним».

Цікаво як виходить: чому чужі люди повинні стежити за чиїмись дітьми? Я якось вважала, що батьки повинні стежити за своїми дітьми і виховувати їх. Але виявляється, я помилялася.

Фото спеціально для Особлива