fbpx
Життя

Яна зрозуміла, наскільки права була її бабуся, коли після знайомства з її майбутнім чоловіком сказала: «він тобі не пара»

Тільки після десяти років шлюбу Яна зрозуміла, наскільки права була її бабуся, коли після знайомства з її майбутнім чоловіком сказала: «він тобі не пара».

Дівчина тоді образилася, відповіла їй, що це пережитки минулого, що треба виходити заміж за коханням, а не за розрахунком.

Всі ці роки вона вважала, що щаслива у шлюбі, навіть коли було важко з грошима і їй довелося самій тягнути на собі всю сім’ю.

Чоловік Яни звичайний робітник на будівництві, дівчина ж за ці роки створила свій маленький бізнес, пропонувала йому разом займатися цим, але він сказав, що це не для нього.

Він говорив що звик відпрацювати і спокійно йти додому, ні за що не думаючи і не відповідаючи.

Освіти в нього немає, і саме це тоді мала на увазі  бабуся Яни, сказавши, що ми різні, і прагнення у нас не співпадають.

Яна вирішила, що нічого страшного, якщо кожен із них зароблятиме там, де вміє і хоче, і спочатку це ніяк не впливало на наші їхні з чоловіком стосунки.

Але згодом чоловік став  при кожній нагоді говорити: «Ти ж у нас розумна ділова жінка, а я хто, так собі, звичайний робітник».

“Але ж йому ніхто не заважав закінчити на той час, хоча б технікум, а навіть навпаки, я неодноразово пропонувала йому піти вчитися і працювати разом зі мною, але простіше тепер звинуватити мене в усьому.

Чоловік не цінує того, що сім’я нічого не потребує, хоча я ніколи не говорила, що це тільки моя заслуга” – думала з образою дівчина.

Останнім часом суперечки почастішали, чоловік іноді, на зло Яні, приходить додому під оковитою, і починав її ображати, а потім їхав на ніч і на всі вихідні до своїх батьків.

Не знаю, що він там їм розповідає, але тепер свекруха звинувачувала Яну в тому, що я йому зраджую, каже, що це я у всьому винна, що для мене гроші та робота важливіша за сім’ю.

Розлучатися дівчина не хотіла, любила чоловіка, але як налагодити стосунки у сім’ї, не знала.

“Коли у нас не було грошей, я ж йому не дорікала, що він не може забезпечити сім’ю, що я не могла собі дозволити купити ні одяг, ні навіть нову сумочку.

Я сам знайшла вихід, тепер ще й винною виявилася.

Може й справді — це те, що називають нерівний шлюб?” – вкотре з нерозумінням думала дівчина.

You cannot copy content of this page