Вона завжди любила гарне вбрання, хлібом не годуй, дай щось нове прикупити. Мати завжди вважала, що Юля стpaждає на шопоголізм. Але сама Юля була категорично з нею не згодна, адже тим самим, їй хотілося надолужити всe, чого вона була позбавлена в дитинстві.
Юля наpoдилася і виросла в простій робітничій сім’ї. Мати – швачка, батько – механік, грошей в сім’ї було мало і батьки особливо не балували дівчинку. Юля ніколи не дорікала батькам, але їй дуже хотілося сукню, як у однокласниці Іри, якій батько постійно привозив всяке яскраве вбрання з-за кордону, всі дівчатка з класу ахали. Джерело
Юля росла і марила, що коли виросте ні в чому собі відмовляти не буде. Так і сталося. Юля в свої 20 років пройшла курси бухгалтера і влаштувалася за сумісництвом помічницею впливової людини в місті і тепер могла дозволити собі багато чого.
В один з таких днів, коли дівчина отримала премію, Юля попрямувала до свого улюбленого магазину приміряти нову блузку до майбутнього корпоративу. Будній день, в магазині практично нікого, благодать.
Переглянувши асортимент, Юля вибрала кілька нарядів і попрямувала в примірювальну. Відсунувши шторку однієї з далеких примірочних, Юля застигла. На підлозі біля дзеркала, загорнута в ковдру, лежала дитина. Юля підійшла ближче і ахнула “точно дитина!”. Це була дівчинка і вона спала. Юля тихенько покликала консультантів. Всі заметушилися і не знали що робити. Охоронець викликав поліцію.
Поліція приїхала швидко, питання «хто проїде з ними» навіть не стояло. Звичайно ж та, яка знайшла дитину. У відділенні Юлю довго допитували, немов це вона ж і підкинула дитину, потім ще в добавок попросили доглянути за малятком в дитячій кімнаті, поки за нею не під’їдуть органи опіки. Юля дітей любила, тому охоче погодилася доглянути дівчинку.
Матір, яка залишила дитину, знайшли в той же вечір, вичисливши по відеокамері магазину. Від дитини вона відмовилася, написавши відповідну заяву. Виявилося, у неї важке становище.
Для Юлі це був великий стpес, для неї раптом прийшло усвідомлення, що батьки дуже її люблять. Вона завжди це знала, але в цей раз вона відчула це особливо гостро. А тому в знайденій малечі вона побачила таку ж маленьку і беззахисну дівчинку. Вона притиснула її до себе і тихенько розповіла про те, яке дивне життя її чекає.
Через 3 години дівчинку забрали і Юля, наповнена особливим почуттям вдячності, йшла додому. Той день став для неї знаковим, вона багато переосмислила і більше не була так прив’язана до речей.
Дівчинку Юля часто відвідувала, приносила їй іграшки і платтячка. Все це звичайно їх дуже зближувало. І в свої 22 роки вона вирішила дівчинку все-таки удочерити. Це було досить складне для Юлі рішення, адже це колосальна відповідальність і Юля, як ніхто інший, це прекрасно розуміла, але і розлучитися з малечею у неї вже сил не вистачило, оскільки вона росла буквально у неї на очах.
Ось така ось дивовижна історія, де переплетені різні долі. Але все ж до чого цікаве життя.
