Свято Трійці одне з найшанованіших, величних та радісних свят у році. У народі ці свята називали Зеленими. Вони тривали цілий тиждень і завершувалися Зеленою неділею. Тиждень перед святами називали Русальним, а суботу – Зеленою або Клечальною.
Цього дня господарі обов’язково свої домівки та подвір’я прикрашали клечанням. Дівчата у Зелену суботу старалися до сходу сонця нарвати запашних трав: чебрецю, полину, любистку, м’яти і різних польових квітів, а за зеленими гілками до лісу їхав сам господар.
Ввечері домівки квітчали зеленим гіллям: клена, липи, акації, ясеня, явора, берези, горіха та дуба. Гілки ставили біля вікон та за ікони, а букети з польових квітів – на підвіконня. Папороттю, любистком і м’ятою встеляли підлогу.
Перед дверима будинку та на воротах ставили гілля осики. Уся ця зелень зветься клечанням, а субота Зеленого тижня – Клечальною. Старалися клечанням прикрасити не тільки будинок, а й комору, стайню, город, пасіку.
Люди вбирали зеленню будинки і цим самим освячували їх, очищали від усього поганого і злого. Вважали, що клечальна зелень допомагає від недуг. Її додавали у воду при купанні. Господині готували багато страв. Так, як стіл на Трійцю мав бути багатим. Також пекли калачі, щоб давати милостиню бідним і нужденним.
Клечальна субота вважається пoминальною. У цей день згадують рідних, які відійшли і моляться за них.
Фото ілюстративне з відкритих джерел
