Коли я вчилася в університеті, була у мене чудова подруга Юля. Дівчина вона симпатична, розумна. Але дурниці роблять навіть розумні люди.
Так ось, закохалася Юля без відповіді в свого однокурсника Женю. Женя завжди виділявся з числа одногрупників, був таким собі відмінником-хуліганом, тому за ним завжди бігали дівчата, що не дивно. Але на Юлю він уваги не звертав, більш того, при зустрічі навіть не вітався з нею і намагався уникати особистих розмов.
Але Юля не здавалася, місяць за місяцем, вона намагалася знайти з ним спільну мову, навіть почала ходити в спортзал, щоб були спільні інтереси і привід побачитися. І ось через роки, на останньому курсі їй все ж вдалося завоювати його увагу. Саме завоювати, по-іншому це не назвеш. Тільки ми закінчили університет, як Юля повідомила, що чекає дитинку. Зіграли вони весілля, але щастя було не довгим.
Женя пішов ще до народження дитини. Не люблю, каже і ніколи не любив. Так і закінчилася ця історія, Юля залишилася одна з дитиною, а Жені і сліду не було.
Таке трапляється не рідко, хтось, можливо, впізнає в цій історії себе або свою знайому. А скільки щасливих шлюбів ви знаєте, де дружина або чоловік боролися за свою «половинку»? Напевно, дуже не багато, якщо вони взагалі бувають.
Багато з нас витрачають кращі роки свого життя на те, щоб завоювати любов, приворожити чи придумують підступні плани як відвести чоловіка з сім’ї. А чи варто? Перш ніж це зробити, подумайте, а чи буде щасливий чоловік поруч з вами, який не бажає цього? Адже якби він хотів бути з вами, то сам би шукав способи.
Фото ілюстративне з вільних джерел
