Зустріч вийшла – ворогу не побажаєш. Подруга вирішила, що я навмисно все підлаштувала і перестала зі мною спілкуватися, коханий теж відчуває себе, м’яко кажучи, некомфортно

Пів року тому я познайомився з хлопцем, в мережі, і в нас закрутився роман. Через три місяці ми вирішили жити разом, в моїй квартирі, що залишилася мені від бабусі.

До того дня я нікому не розповідала про свої стосунки, і вирішила поділитися ними зі своєю найкращою подругою. Запросила її в гості щоб познайомити з коханим і виявилося, що це її колишній бойфренд, з яким вона розійшлася рік тому. Я пам’ятаю, як вона плакала через нього, а я втішала її. І тепер той, через кого було так багато страждань, живе зі мною.

І найгірше, що подруга відмовляється вірити в те, що все це випадковість. Я не була тоді з ним знайома, бачила тільки на фото. Тоді в нього була інша зачіска і він був набагато повнішим, я й подумати не могла, що це одна і та ж людина.

Зустріч вийшла – ворогу не побажаєш. Подруга вирішила, що я навмисно все підлаштувала і перестала зі мною спілкуватися, коханий теж відчуває себе, м’яко кажучи, некомфортно. Я не хочу з ним розлучитися, адже закохалася по самі вуха. А з іншого боку мені шкода втрачати подругу, ми дружимо ще зі школи, і ближче за неї в мене немає нікого.

Я неодноразово намагалася з нею поговорити, але вона навіть не бере слухавку, а коли випадково зустрічаємося на вулиці, відвертається і робить вигляд, що мене не знає. Вона вважає мене зрадником, хоча я не відчуваю своєї провини, я ж не відбивала в неї хлопця. Зустрічалися вони раніше, не підійшли одне одному, ну що ж з ким не буває.

Я сповнена рішучості боротися за своє щастя, але дуже сумую за своєю подругою, і постійно думаю про те, як повернути нашу дружбу.