Тато не мама: 5 міфів про тата, які час розвіяти

Всі ми колись станемо або вже стали щасливими батьками. Скільки ж літератури і маси інформації в інтернеті черпається столовими ложками, щоб підготуватися до материнства-батьківства.

І тут у всій красі постає поширені міфи про те, що, мовляв, батьки не вміють ростити дітей, не можуть досить ніжно ставитися до своїх чад, відчувають стреси від них, виключно хочуть синів і т. д. Чи так це? Kolobok спробував розібратися.

МІФ ПЕРШИЙ. Чоловіки більше бажають мати синів, а не дочок

Звичайно, якщо глава сімейства бачить в дітях виключно помічників на дачі і майбутніх колег по рибалці і футболу, то питання знято. Але всякі-різні соцопитування перелопатили тему, і з’ясувалося, що на сьогоднішній день тата радіють появі дівчаток нітрохи не менше, а іноді і більше, ніж народженню хлопчиків.

Просто на відміну від середньовічних звичаїв, коли королю потрібен був спадкоємець, а в родині – міцний помічник, ставлення до чада прямо залежить від того, наскільки він бажаний для батька. А хлопчик чи дівчинка – не принципово.

МІФ ДРУГИЙ. Діти – це джерело стресу

Так, особливо на перших порах, коли кожної вночі схоплюєшся від дитячого плачу, який може не припинятися дуже довго, можна дуже навіть просто збожеволіти і отримати хронічний недосип. Як справедливо зауважив один молодий, але вже досвідчений тато: сон крутіше, ніж сeкс.

Але, по-перше, дитина ніколи не плаче просто так – її можуть мучити коліки, вона напудила в памперс до країв і їй некомфортно, розбудив якийсь звук або приснився поганий сон. А по-друге, ситуація рівним чином навпаки: чим більше часу тато проводить з дитиною, тим спокійніше перший стає. До того ж, малюк – це потужний стимул кинути палити, не вживати алкоголь і не ризикувати зайвий раз за кермом. Дитина – плюс, стрес – мінус.

МІФ ТРЕТІЙ. Батько боїться і не знає, як поводитися з дитиною

Мамам в цьому плані дещо простіше: вони цілих 9 місяців готуються до зустрічі і відчувають поштовхи і Ікан в животі, а для молодого татуся поява в будинку базових “трьох з половиною кілограмів” – чистої води випробування.

Страх зробити щось не так, просто взяти на руки, розгубленість під час плачу – все це лікується шляхом практики: купання, зміни підгузника, заспокоювання, масажу животика, заколисування та інших способів, які найкраще робити разом з мамою.

Зрештою, переставити “вінду” і розібратися в 5-ступінчастій коробці передач тато може, а поміняти підгузок – ні? Просто не відганяйте тата – “памперсосменщіка” від немовляти, дайте обом шанс звикнути один до одного і подружитися.

МІФ ЧЕТВЕРТИЙ. Батьки не можуть самі ростити дітей

Звичайно, ідеальна сім’я для будь-якої дитини – це та, в якій беруть участь і мама, і тато. Але життя має звичай викидати неприємні фокуси, тому в силу різних обставин діти залишаються під опікою одного з батьків.

У сучасному світі батькам часто доводиться воювати на два фронти: робота і будинок. Однак багато батьків з появою дитини (і якщо самі її ростять) нерідко перетворюються на фрілансерів, тобто працюють з дому, чим досягається кращий контакт (малюк частіше бачить тата) та й сам батько воленс-неволенс освоює раніше незбагненний світ прання і кухні, навчившись готувати щось крім яєчні і пельменів.

МІФ П’ЯТИЙ. Багато проведеного часу з дитиною – показник гарного батька

Тут в черговий раз підтверджується відомий вислів: кількість не означає якість. Так, якщо батько протягом дня перебуває на роботі, то дитина буде відчувати брак спілкування.

А ввечері тата краще не катувати бо він втомлений, голодний, що дорівнює – злий. Але тут важливо навчитися відключатися від роботи по приходу додому. А ігри-розваги можна підібрати такі, які будуть цікаві обом. Таким чином, і малюк грає, і тато випускає пар після важкого дня. Профіт!

Читайте також: Донечки – такі особливі: чому татусі так люблять своїх принцес

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram