14 вересня – день, багатий на свята. У цей день відзначається новоліття, Церковний і Слов’янський Новий рік, а також починається Бабине літо. Дізнайтеся про традиції та прикмети 14 вересня, яких дотримувалися наші предки
1 вересня по старому стилю (14 вересня за новим) – точка відліку в багатьох віруваннях і традиціях багатьох народів, які тривають століттями. Православна церква в цей день відзначає церковний Новий рік або Початок індикту, який веде свій початок з часів Візантії.
14 вересня церква вшановує пам’ять преподобного Симеона Стовпника, в народі цей день називають Сьоминим днем.
У древніх слов’ян 1 (14) вересня було також відзначено святково, це початок Слов’янського Нового року, а також свято врожаю і подяки матінки-Землі. У вересні завершувалися польові роботи, жнива, закінчували збір врожаю і роботи, які забезпечували запаси на зиму і добробут сім’ї на весь наступний рік, до нового врожаю, і вся господарська діяльність з поля-городу переносилася в будинок.
В цей день в сім’ях оновлювали вогонь:старий вогонь в оселях гасили, а новий, ударами кременю, розпалювали. Оновлення вогню – древній і важливий звичай, який проводили з особливими вироками на довголіття, благополуччя і успіх для всієї родини.
Читайте також: Дарує дітей та зцілює від нaйвaжчих нeдyг: Джерело Святої Анни ніколи не пересихає
Згідно прикметам слов’ян в цей день богиня Жива, яка уособлює собою сили весни, родючості, молодості і краси природи, залишає свій час і йде до весни, птахи відлітають у теплі краї. До людей приходить зима і морози.
В народних прикметах 14 вересня – початок Бабиного літа і весільних тижнів. Бабине літо – теплі осінні дні, коли в повітрі літає павутиння, пахне осіннім листям, стоять погожі теплі сонячні дні. Врожай зібрано, жінки можуть відпочити від важкої роботи, адже влітку було не до відпочинку. Тому ці дні вересня і прийнято називати – жіночими святами.
Після збору врожаю – саме час весіль. З давніх-давен в народі після жнив починали засилати сватів, проводили оглядини, сватання і починали підготовки до весіль.
З вересня жінки приймалися за рукоділля – вишивання, прядіння, шиття.
