Був пізній вечір, мені зовсім не хотілося спати … Хоч і втомилася за день, але сон ніяк не йшов. За вікном гудів осінній вітер. Кінець вересня за вікном … По телевізору дивитися було абсолютно нічого. Вирішила сісти за комп’ютер. Перевірила соц мережі, перегорнула всі стрічки … сумно геть … Фільм для перегляду шукати не хотілося, та й останнім часом я мало, що дивлюся по комп’ютеру … Що робити?
О, до колишнього зайти, чи що? Так, цікаво, і що ж нового у нього? Хоча, що може бути «нового» у цієї людини? Його крім гулянок ніколи і нічого більше не цікавило … Але ні, щось все-таки є. Нові фотографії … І, хто це з ним? Ось це так, невже це моя найкраща подруга з ним в обнімку … Так, точно вона.
Ось це поворот, а раніше вона його ненавиділа, називала ледарем і жаднюкою. А тепер з ним… Ось що за люди такі… Спочатку засуджують, а потім самі так роблять… І, виявилося, що подруга з таких… Зателефонувати їй? Ех, час пізніше … але я до ранку не дотерплю.
Набираю її номер … гудки і її голос каже: ало …
– Привіт подруга! Як справи, чого нового? – починаю я розмову.
– Та нічого, все як завжди … Робота – будинок, не більше ….
– Даа, а я так не думаю. Ти нічого не хочеш розповісти мені? – продовжую я.
– А, ти, про свого колишнього. Ну, так, ми разом. Тільки я не знаю, як так вийшло. Вибач. Не думаю, що ми з тобою тепер зможемо спілкуватися.
Зв’язок обривається. Чути тільки гудки. Ось і все, дружба зруйнована. А все через мужика … А ось цікаво, чому вона вважала, що ми не зможемо спілкуватися то?
Так і не відповідає на дзвінки.
Фото ілюстративне з вільних джерел
