Алла ще раз подивилася на сваху, у її погляді відчувалася якась невизначена зацікавленість. Вона добре розуміла, що є два способи розібратися в ситуації: або грати за правилами, або шукати інші підходи. І хоча вона була людиною прямолінійною, сьогодні їй не хотілося діяти відкрито. Багато чого можна дізнатися, якщо лише трохи натискати на потрібні кнопки. І цього разу вона не збиралася залишати питання без відповіді.
— Ну, не будемо відверто про це, — сказала Алла, намагаючись не виглядати занадто підозрілою. — Але все ж таки, як вам вдається уникати таких ситуацій? Ви ж постійно на зв’язку з людьми, а зараз ще й, мабуть, дуже популярні серед них.
Сваха усміхнулася, однак усмішка була більше втомленою, ніж щирою. Вона підняла чашку чаю до губ, ніби збираючись відповісти, але відклала її, злегка задумавшись.
— Усе це не так, як вам здається, — нарешті мовила вона. — Люди звикли все ускладнювати. Мені ж насправді не треба нікого шукати чи від когось ховатися. Просто я знаю, як не давати себе обдурити.
Алла уважно слухала, але в її очах була якась недовіра. Сваха теж зрозуміла, що її слова не справили належного враження.
— Це дуже цікаво, — сказала Алла, злегка знизивши голос. — Ви впевнені, що просто не відволікаєте увагу? Знаєте, я б на вашому місці не так довіряла всім людям. Особливо тим, хто прийшов до вас з зовнішнім інтересом. Бо вони зазвичай щось хочуть. І це не завжди що-небудь хороше.
Сваха нахилилася до столу, її руки на мить стиснули чашку, і здавалося, що вона зараз щось скаже, але передумала. Замість цього вона просто глибоко зітхнула.
— Можливо, ви й праві, — сказала вона нарешті. — Але я довго не сиділа вдома і не чекаю на те, що мені просто пощастить. Мене життя навчило відрізняти людей, хто приходить із добрими намірами, від тих, хто має на меті щось інше. Якщо хочеш зрозуміти, хто перед тобою, потрібно просто вміти слухати, а не тільки чути.
Алла на мить замислилась, її погляд став більш проникливим.
— Тобто ви хочете сказати, що ви просто вмієте “читати” людей? — запитала вона з іронією в голосі. — Яка цікава точка зору. І що ж, на вашу думку, вам допомогло розпізнати цих недобрих людей?
Сваха подивилася на неї серйозно і відповіла спокійно:
— Я просто вчилася з часом. Життя — це великий вчитель. Ви, напевно, ще не мали можливості стикатися з людьми, які хочуть вас використати. Ось коли з такими зустрічаєшся, починаєш розуміти їх на відстані. Вони часто не приховують своїх намірів, просто це не завжди легко помітити.
Алла підняла брови, починаючи бачити, що сваха не так наївна, як здавалося на початку.
— І як же ви навчилися? — запитала вона, перевіряючи свою цікавість.
Сваха знову усміхнулася, але вже без тієї безтурботності, яка була раніше. Її погляд став більш напруженим, але разом з тим — й мудрим. Вона трохи відсахнулася, якби намагаючись зберегти якусь дистанцію.
— Мені просто пощастило, — відповіла вона. — Я багато часу провела, працюючи з людьми. Спочатку не розуміла, хто вони насправді, а потім почала помічати дрібниці. Це все деталі: хто намагається допомогти безкорисливо, а хто — завжди з якоюсь метою. Всі ми намагаємося щось отримати від інших, але є різниця в тому, як це робимо.
Алла не відводила погляду і додала:
— Можливо, ви просто дуже обережна. Але це ще не означає, що не можна вас обдурити.
Сваха подивилася на неї із зацікавленістю, наче оцінюючи її мотивацію. Вона нахилилася трохи вперед.
— А ви справді думаєте, що мені можна довіряти? — запитала вона несподівано, майже провокуючи. — Ви ж теж не виглядаєте на людину, яка здається простою на перший погляд.
Алла розсміялася. Її сміх був сухим і холодним, ніби вона нічого не боїться
Я намагаюся розібратися в тому, що відбувається, — відповіла вона. — Звісно, мені важливо знати, хто переді мною. І ви, до речі, дуже цікава особистість. Своїми розмовами ви мені не даєте точних відповідей, але й не відштовхуєте. Це дивно.
Сваха уважно спостерігала за нею, а потім, нарешті, відповіла:
— Я не збираюся з вами боротися, Алло. Це просто моє життя, і я не дозволю нікому порушити його. Та й, мабуть, інші люди в цьому селі теж це помітили.
Алла похитала головою:
— Мабуть, я помилялася щодо вас. Я думала, ви просто наївна і легковірна, але це зовсім не так.
Сваха лише всміхнулася, але її очі, здається, були зосереджені на чомусь глибшому.
— Усі думають, що я така. І я не намагаюся їх переконувати в іншому. Але кожен, хто хоче мене обдурити, рано чи пізно потрапляє в мою пастку.
Автор: Наталія
