Аня наділа рвані на колінах джинси, немодну куртку-косуху, з протертими до напівдир ліктями і навісила на спину облуплений дерматиновий рюкзак. На ноги, анітрохи не хвилюючись, натягнула драні кеди. У такому вигляді вона і пішла на ювілей до свекрухи, тягнучи в пакеті подарунок з магазину уцінених товарів

Дешева футболка обтягла проблемне пузо, а жирні «боки» неспортивної фіути красуні вивалилися з-під «заниженою талії» її джинсів (явно замалих дівчині за розміром), проте, на обличчі у Ганнусі була посмішка від вуха до вуха. У такому вигляді вона і пішла на ювілей до свекрухи, тягнучи в пакеті подарунок з магазину уцінених товарів.

У найбільшій кімнаті у мами чоловіка вже зібрався натовп гостей, всі саме читали листівочки і дарували подарунки іменинниці, тому Аня дочекалася своєї черги і теж вийшла в центр кола, з величезною листівкою в руках.

–  Жанно Давидівно! Вітаю вас з днем народження! .. – голосно почала вона, не звертаючи уваги на здивовані погляди друзів і родичів свекрухи. Звані гості вечора не соромлячись розглядали вбрання невістки господині будинку. Прочитавши весь довжелезний текст надрукований в листівці, дівчина розгорнула ще і роздрукований на принтері листочок з не менш довгим і вигадливим тостом, під позіхання гостей дочитала текст і вручила нарешті мамі чоловіка щось об’ємне, обмотане скотчем в чорному пакеті, своєю формою дуже схоже на величезний фа ..ос.

– Це ваза. З двома чашками. – пояснила дівчина. Я замотала щоб не розбилося!

Свекруха почервоніла до коренів волосся і утікла з подарунком в кухню, де майже відразу-ж пролунав незрозумілий стукіт.

– Погано замотала. Розбилася твоя ваза. – стиснувши губи, оповістила всіх іменинниця.

Чоловік Ані, Євген, прибув на свято пізніше.

– Пріпозднілся, – вибачився хлопець, обдарувавши матір букетом троянд.

– Анько, а ти чого так вирядилася? – розглянувши дружину, вигукнув хлопець.

Аня уплітала курячий стегенце, запечене з гірчичним соусом тому відповіла не відразу.

– А тому, що мені одягнути нічого! – голосно видала вона, чим викликала цікавість гостей.

Чоловік почервонів і схопивши зі столу тарілку з курячими ніжками, вивалив їх всі Ганні в тарілку.

– Ти їж, їж, мила, – промовив він, з ніжністю, – Краще займи свій ротик справою, ніж нести нісенітницю.

Свекруха, відчувши небезпеку, негайно встала з-за столу.

– Синку, йдемо, допоможеш мені музику налаштувати! Жінка чудово знала, що коли ці двоє починають сперечатися або сваритися, то їм глибоко плювати на «глядачів» навколо.

– Можна хоча б в мій ювілей не влаштовувати свої шоу? – нервово попросила жінка сина.

– Мамо, ну ні, ти бачила як вона себе поводить? – завівся хлопець.

«… У нас з Євгешою іпотека, кредити, ось я і не можу витратити на себе ні копійки!» – голосно розповідала цікавим за столом Анечка і свекруха готова була зі сорому провалитися.

Ситуація ускладнилася ще й тим, що в кімнату увійшла одягнена як з картинки дочка іменинниці, Ірина. На противагу Ані Ірина виглядала незрівнянно: стильне коктейльне плаття, дорогі прикраси у вушках і на шиї, модні брови-вії-нігтики і татуаж, а на голові споруджена ціла «вежа» з кіс і хризантем.

Жанна Давидівна втягнула голову в плечі – так незатишно почувалася через засуджуючий поглядів родичів і друзів родини. Весь залишок вечора іменинниця сиділа і ламала голову, як їй одягнути невістку Аню, тому гроші, які вона відкладала на відпочинок, вирішила подарувати Ані і синові.

– Ось. Одягни свою дружину, а то перед людьми соромно! – простягнула потайки синові гроші жінка.

****

– Ну що? Дала твоя мати гроші? – нетерпляче поцікавилася у чоловіка Анька.

– А то! – реготав Євген.

– Ну ось бачиш, а ти боявся, що не пройде! – обняла його Аня, – Ну що, через тиждень до моїх? У дядька день народження. Я тобі сорочку приготувала: порвала, потім зашила.

– А ти що шити вмієш?

– Ні! – засміялася дівчина.

Вдома Аня витягла з шафи свої красиві сукні і костюми: вона буде носити їх перед мамою чоловіка, а гроші. Гроші – в скарбничку! Якщо так піде, то скоро і кредит на машину Ані можна буде не брати, і так накопичиться!

Фото ілюстративне з вільних джерел