Бабуся сто раз говорила Ванюші, щоб далеко з хлопцями грати не тікав. А найголовніше, щоб і близько не підходив до закинутого будинку на краю села. Але одного разу він ослухався настанов старших

Хлопчик щоразу обіцяв бабусі, що не підійде до того будинку і тримав слово. Але сьогодні друзі покликали його грати саме близько того самого місця. По селу ходили чутки, що в тім домі жила дивна жінка, яка ні з ким не спілкувалася. А в ті рідкісні моменти, коли вона проходила по вулиці, за нею слідував великий чорний кіт. У народі її прозвали відьмою, а коли її не стало, то її будинок забили і виставили на продаж.

Кіт кудись зник, а покупці на хату не знаходились, хоч ціна була невелика. Так і стояв він, в зарості бур’яну і старіючи з кожним роком все більше. Виглядав будинок страшнувато, особливо коли в похмуру погоду над ним кружляло вороння. А ще часто люди бачили чорного кота, який сидів на вікні.

І ось Ваня з друзями стояв зараз перед цим самим занедбаним житлом. Хлопчаки вирішили підійти ближче і заглянути в нього. Вони пробралися через похилий паркан і густі колючі кущі. Вхідні двері сильно просіли, у вікнах було вибите скло. Так як увійти в будинок у хлопців не вийшло, вони вирішили залізти через одне з вікон. Але як тільки один з хлопців спробував відкрити раму і заглянути всередину, то раптово з пустого будинку вибігла якась чорна істота.

Хлопчаки з криком кинулися бігти. Ванька теж, правда він відстав трохи. Озирнувшись назад, хлопчик побачив чорного кота. Він був великий, тільки дуже худий. Хоч хлопчиськові і було лячно зустрітися з котом відьми, він чомусь пересилив свій страх і ступив назад до будинку. Зробивши ще кілька кроків, він присів і покликав кота. Той обережно наблизився до хлопчика, а потім навіть дав себе погладити.

Це був зовсім не страшний, а звичайний кіт. Він голосно муркотів, мабуть скучив за людською ласкою. Ванькі стало шкода цього чорного самітника, який жив тут зовсім один, та до того ж явно голодував.

– Почекай мене, я зараз повернуся, – сказав хлопчик коту і швидко кинувся бігти до себе додому.

Бабуся була на городі, тому хлопчик швидко зібрав в пакет трохи їжі з холодильника і стрілою помчав знову до закинутого будинку. Це був початок дружби чорного кота, якого всі в селі вважали відьмацьким, і сміливого хлопчика з добрим серцем.

Фото ілюстративне з вільних джерел