Все почалося з того, що я зaвагiтнiлa у 15 років. Обранець старше мене на 7 років, але мізків оберігатися не вистачило ні у нього, ні у мене!
Звичайно ж, я прийшла до батьків з опущеною головою, з німим запитанням «що робити?». Було дуже важко морально, батьки мене підтримали, і морально і матеріально, єдине- тато дуже просив заміж не виходити, але не послухала! Зробила по-своєму.
Читайте також: «Їздив я на мoгилy матері і там вкотре згадав свій гріх», а вранці усе село гуділо про Наталю, яку знайшов односелець
У 16 років я народила хлопчика, 5 років шлюбу, а в 21 розлучилася, набула досвіду пoбоїв, зрад чоловіка. Переїхала до батьків, мама мені дуже допомогла відійти від цього кошмару, а тато завжди захищав мене від чоловіка, який був упевнений, що без нього я буду під парканом.
Через рік я поїхала вчитися, а мої батьки залишилися з моїм хлопчиком, отримала освіту, переїхала в інше місто (через колишнього чоловіка) познайомилася з чоловіком, забрала синочка, зараз звичайно у мене все добре, але кожен раз, коли я згадую цей кошмар, подумки дякую Богові, що у мене є матуся і татусь. Що вони живі і здорові! Важко уявити той момент, коли їх раптом не стане.
Зараз я при кожній розмові кажу, як сильно їх ціную, люблю. Без них я б наробила ще дуже багато помилок. У мене немає близької подруги, до якої йдеш за порадою, але у мене є матуся, яка як подруга. Цінуйте батьків!
