“Більше у мене немає ні коханого, ні сестри”: Рідна сестра спoкyсила чоловіка

Моя молодша сестра Аліна завжди була улюбленицею дорослих. Батьки її балували, бабусі і дідусі не могли надихатися. Правильно, я росла пацанятком, а вона була завжди така дівчинка-дівчинка. Рожеві платтячка, білі туфельки, бантики з намистинками. Я ж абсолютно не вміла носити такий одяг, мені миліше були звичайні джинси і майка.

Час минав, ми виросли. Я стала дружити з крутими хлопцями, але в мені вони бачили лише друга. Аліна постійно була в центрі уваги подружок, з хлопцями спілкувалася відсторонено, хоча багато за нею сохли.

І ось одного разу в нашому дворі з’явився новий хлопець Олексій. Він відразу помітив мене, почав ставитися до мене, як до дівчинки, а не як до «свого пацана». Це, мабуть, мене відразу і підкорило. І ще, він не сох по моїй сестричці, принаймні, саме так я думала.

Через рік мені стукнуло 18, Льоші вже було 20 років, він навчався на денному в інституті. Ми одружилися, через 9 місяців наpoдилася Каринка. На той момент прихистили нас його батьки, вони не могли натішитися внучкою.

Олексій перевівся на заочне відділення і пішов працювати. Від армії він отримав відстрочку через наpoдження дитини.

Минуло ще два роки. Чоловік так і не пішов служити, у нього виявилося кілька зaxворювань, які назавжди позбавили його від армії. Ми зажили більш спокійно, вже не боялися, що наш тато може покинути нас на 2 роки.

Олексій немов зловив вдалу хвилю – зростання по кар’єрних сходах виявилося стрімким. Я була задоволена успіхами чоловіка.

– Лєн, ну поговори з Льошею, може він візьме мене до себе на роботу? Ну хоч секретаркою? – канючила сестричка.

Вона закінчила школу і ніяк не хотіла вчитися далі. Їй хотілося скоріше почати заробляти самостійно.

– Добре, поговорю, – пообіцяла я, не чекаючи, що ця згода в майбутньому може перевернути все моє життя.

Льошка зрадів, що Аліна так вчасно запропонувала свою кандидатуру на роль працівниці. У нього якраз йшла в декрет секретарка.

Сестричка залишилася задоволена вакансією.

Пройшов місяць, я почала помічати, що Льоша став більш відстороненим зі мною і дочкою. Він був постійно в якихось мріях.

– Як Аліна? Не пошкодував, що погодився на цю авантюру?

– Ні, все добре. Вона звикла і допомагає мені. До речі, завтра ми вирушаємо у відрядження. Нас не буде 2 дні, їдемо в Пітер на збори акціонерів.

Я була шoкoвана. Льоша раніше ніколи не брав з собою колишню секретарку на такі заходи. А чим Аліна заслужила таку честь? Я відразу відчула, що щось тут не так.

Вранці я з’ясувала у скільки мій благовірний і сестричка повинні відправитися до Пітера. Я відвезла дитину до батьків і вирішила постежити за цією парочкою хоча б до аеропорту. Взяла у подруги машину на вечір, пояснивши це тим, що потрібно з донькою терміново з’їздити до фахівця-педіатра за місто. Набрехала, що ми зaxворіли і мені цього лікаря порадили, а він у відпустці.

Льоша з Аліною вийшли з офісу, сіли в машину чоловіка, але поїхали не в бік аеропорту, а в супермаркет. Я дивилася на годинник, наближався час їх вильоту, а чоловік з сестрою навіть не поспішали. Зрештою, я зрозуміла, що нікуди вони не збираються летіти і тут щось інше.

Вони під’їхали до якогось дому, вийшли з машини з пакетами, увійшли в під’їзд. Добре, що був уже вечір, і я прекрасно бачила, в якій квартирі засвітилося і промайнули дві знайомі фігури.

– Відрядження значить!

Я була в сказі. Підійшла до під’їзду, почала рахувати якому приблизно номеру квартири належать потрібні мені вікна. У цей момент до під’їзду підійшла бабуся і поцікавилася у мене, до кого я прийшла. Не довго думаючи, я випалила правду.

– Де говориш вікна? – поцікавилася бабуся.

Я вказала.

– Так це ж моєї сусідки, вона квартиру здає подобово. Давай я їм постукаю, скажу, що вони мене затопили. А ти тим часом вривається і влаштовуй рознос своїм родствєннічкам.

Бабка виявилася бойовою, мені це було на руку. Ми піднялися на ліфті і подзвонили в двері. Я сховалася збоку, щоб мене не було видно у вічко.

Читайте також: “Ти просто – пpиблуда, яка напросилася пожити. А тепер дитину мені пришиваєш!”: Олеся його пpoкляла, і тільки в старості дізналась наскільки стpaшно

– Вам кого? – почула я голос чоловіка.

– Ах ви пpoкляті! Що ви там влаштували? Затопили мене. Ось я зараз поліцію викличу!

Двері відчинилися, бабка зайшла до передпокою, а я кинулася за нею. Чоловік oторопів, побачивши мене. Я пробігла в спальню. Там у всій красі лежала моя сестричка. Мабуть, ми перервали їх в найцікавіший момент.

У мене хлинули сльози.

– Ах, ви безстидники! Навіщо над дівкою мордуєте? Хочеш зраджувати, так розлучись спочатку.

Бабка плюнула і вийшла.

– Лєночка, я зараз все поясню, – заїкаючись, почав Льоша.

– Нічого пояснювати! Немає у мене тепер ні чоловіка, ні сестри! На розлучення сама подам, завтра ж з малечею переїдемо. Більше бачити тебе не хочу!

Я вийшла і подзвонила батькам. Вони за ніч допомогли мені переїхати. Я більше ні хвилини зайвою не хотіла залишатися в квартирі, де колись жила зі зрадником.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram