А я прекрасно знала на що йшла. Зібралася заміж за розлученого чоловіка з дітьми. Він їх любить неймовірно. І звичайно я розуміла, раз вирішила бути з Костею, повинна подружитися і з його дітьми.
На відміну від інших чоловіків, він міг годинами розповідати про своїх дітей так, що я проти волі починала перейматися до них теплими почуттями до чотирнадцятирічної Олесі і п’ятирічного Діми.
– Іро, знаєш, а мені Костянтин подобається, – говорила мама. – І це чудово, що розлучений чоловік так прив’язаний до дітей, не дивлячись на те, що з ними не живе …
Коли мої батьки розлучилися, мені було чотири роки. З тих пір батько не виявляв до мене жодної цікавості. І це біль всього мого життя. Напевно тому на тлі цієї моєї дитячої образи я з особливим трепетом сприймала розповіді Кості про своїх дітей.
Того недільного ранку я була в прекрасному настрої, ввечері ми з коханим зібралися до моєї подруги, якій я всі вуха прожужжала про свого обранця, але вона його жодного разу не бачила. В цю мить пролунав телефонний дзвінок, на тому кінці дроту Костя благав не ображатися, його колишня затіяла ремонт в дитячій і тепер була потрібна допомога, у нинішнього її чоловіка руки не з того місця виросли, і діти так просять тата приїхати …
– Звичайно, їдь коханий
А чого я чекала? Могла б уже й звикнути, що всі вихідні він проводить з колишньою сім’єю. Згадалася наша недавня з ним розмова, Костя просив не ревнувати до дітей, говорив, що мене він любить. Можливо, я зрозумію його, коли у мене самої народяться наші спільні дітлахи … І все ж мені так хотілося, щоб він належав мені безроздільно, тоді, слухаючи гудки в трубці я вперше сказала слово «мачуха». Тепер воно має пряме відношення до мене, і якщо я не хочу втратити коханого, я повинна стати хорошою мачухою.
Через кілька днів Костя запросив мене на вечерю і зробив пропозицію. Не передати словами наскільки я щаслива була! Ми вирішили не зволікати, і почати спільне життя. Того вечора він подарував мені перстень, одягнув на палець, зачекав і сказав: – Іро, послухай уважно, для мене це дуже важливо. Цю каблучку вибирали ми разом з Олесею. Тепер мені треба вас познайомити. Я дуже переживаю, адже коли їх мати привела додому нового чоловіка це був такий стрес для них. Вони з ним до сих пір не ладнають, не хочу, щоб подібне сталося з тобою.
І я пообіцяла, що зроблю все можливе, щоб з ними подружитися. Так почалося моє нове життя. Напевно я запам’ятаю надовго цю першу зустріч. Був день. Костя подзвонив з роботи, сказав, що ввечері привезе дітей і вони залишаться у нас на вихідні. Я розстаралася: спекла пиріг, приготувала м’ясо в горщиках. Накрила стіл і стала чекати …
Пролунав дзвінок у двері, я з посмішкою на обличчі відчинила їх, запросила гостей, намагаючись приховати хвилювання і тремтячі руки. Запросила дітей до столу, у відповідь дівчинка, насупивши брови, взяла за руку брата, і кинувши, що вони ситі повела його в кімнату грати.
– Не переймайся, – сказав Костя – я думав ми застрянемо в пробці надовго і завіз їх перекусити в кафе.
– Ти не міг мене попередити? … У відповідь він мене обняв, я охолола, не хотілося починати наше спілкування з порожніх образ. Зрештою я могла і заздалегідь припустити, що діти не приймуть нову дружину батька з щирими обіймами. У Олесі перехідний вік, вона просто ревнує батька, та й з вітчимом відносини не складаються. І я терпіла.
Потім почала помічати, як Олеся крадькома користується моєї косметикою, розчісується моїм гребінцем. Ця безпардонність починала дратувати. – Брати чужі речі – недобре! Тим більше розчісувати волосся чужий гребінцем. – Я нічого твого не брала, ясно! Напевно це волосся татової коханки, запитай у нього може вона тут буває. І взагалі, хто ти тут така, щоб командувати?!
Це було вже хамство, я поскаржилася Кості, а він пообіцяв поговорити з дочкою. Але так цього і не зробив, побоявся зіпсувати з нею стосунки. Мені довелося лише мовчки проковтнути образу.
Одного разу я запропонувала дітям прогулятися в парку, Діма, загравшись, розбив коліно. Бачили б ви обличчя цієї дівчинки, поки я вела хлопчика, який кричав додому. Вдома ми обробили коліно зеленкою, Дімка і заспокоївся. А ввечері, коли дітей вже доставили додому, подзвонила його колишня дружина і влаштувала таке, ніби у дитині не синець був, а невідомо що.
Костя рвав і метав: – Чому ти відразу не розповіла, що сталося в парку? Ось і довір тобі дитину!
– Так, зрештою, що ти думаєш, я навмисно штовхнула твого сина? Що ти причепився до мене? Мені набридло грати в добру фею, ясно тобі? З мене досить!
– Гаразд, не кип’ятися, я всього лише хотів дізнатися, як це сталося.
– Ти що не бачиш, що твоя дочка все робить, щоб посварити нас. Вона ставиться до мене, як до прикрого непорозуміння. Дімка ще підступи не навчився будувати, але повір мені, вона його навчить скоро. А ти … ти не мужик, раз тобою так легко можуть керувати двоє невихованих дітей!
Я зібрала речі і повернулася жити до мами. На вмовляння Кості не піддалася. А одного разу він зателефонував і попросив про зустріч. Приїхавши, Костя просто приголомшив мене новиною: чоловік його колишньої дружини чіплявся до дочки. Катя, його колишня, дізнавшись про це, просто вигнала чоловіка з дому. Вирішили писати заяву в міліцію і подавати на розлучення … А через тиждень дочка зізналася, що все вигадала.
– Ось паскудне дівчисько, – спересердя вигукнула я – вона нас з тобою точно так же розлучила, твоя дочка – майстер маніпуляцій, юна, безсовісна інтриганка!
– Знаєш … після того, що сталося мене мучить совість, розлучився з тобою, всипав невинному ні в чому чоловіку Каті. Все через рідну дочку, яку сліпо любив. Ми просто неймовірно розбестили її.
– Мені її чесно кажучи шкода, всі діти, особливо в підлітковому віці важко переносять розлучення батьків. Але в даному випадку Олеся просто перегнула палицю … може вам зводити її до психолога?
– Напевно ти права … – Костя сумно подивився на мене, – Іро, ти повернешся до мене? Мій будинок спорожнів без тебе.
І я повернулася. Минуло півроку, після втручання фахівця Олеся сильно змінилася, спочатку перестала мене ігнорувати, а потім ми навіть змогли з нею подружитися. Вірю, що тепер у нас все буде добре.
Фото ілюстративне спеціально для сторінки Особлива