Софія вийшла з магазину, поправила сумку на плечі і стала набирати повідомлення чоловікові. Усміхнулася, і додала ще одне – поцілунок.
Дівчина була дуже щаслива, підвищення по роботі вона чекала два роки, затримувалася допізна, не брала відпусток і лікарняних, все заради заповітної посади начальника відділу.
І ось сьогодні їй оголосили, що саме вона отримує цю посаду. Софія летіла додому. Пляшка шампанського побрязкувала об баночку з оливками.
Ліфт не працював, вона побігла по сходах, все з тієї ж усмішкою дістала ключ і він весело дзенькнув в свердловині. У коридорчику Софія скинула черевики.
Було чутно, що у ванній ллється вода. «Миється,» – майнула в голові у дівчини. Вона розстебнула пальто, дістала пляшку шампанського і раптом побачила як з кухні поспішно виходить якась дівчина, розгублено задкує до дверей, узувається і зі словами: «Вибачте, я не встигла піти», – вибігає з квартири.
Софія зблідла, піт виступив на лобі і в очах відразу потемніло.
У той же момент з ванної вийшов чоловік. Він витирався рушником, а Софія стояла і розгублено дивилася на нього.
Що вона могла подумати? А й не треба було думати – вона бачила все на власні очі.
– Ти моє повідомлення бачив? – запитала бліда Софія.
– Так, але треба було раніше написати, – відповів чоловік і натягнув на себе футболку. – Я не встиг.
– Ти вважаєш це нормальним? – поцікавилася вона.
– Цілком, а що тут такого? – Відповів чоловік і додав, – ти роздягатися будеш чи так і будеш стояти на порозі?
Софія розридалася.
– Ну ти, що, – чоловік схопив її і штовхнув на кухню, – підемо водички вип’єш, що ж так через роботу переживати?
Софія обімліла. На кухні був накритий стіл: кілька тарілок з закусками, гаряче, салатик і навіть пара шматочків її улюбленого чизкейка. У вазі стояли білі хризантеми.
– Я подумав, що тобі буде приємно відзначити таку важливу подію в твоїй кар’єрі і замовив вечерю з ресторану, роздягайся, шампанське буде до речі, давай святкувати.
– І кран у ванній я все-таки полагодив! – Додав чоловік.
