Три роки тому купили з чоловіком будинок на околиці міста. Купували у жінки, яка була знайома з матір’ю чоловіка, моєї свекрухою, так що взагалі не боялися, що нас обдурять або щось буде не так. Жінка ця не стара, трохи за п’ятдесят, напередодні цього у неї помep чоловік, а приватний будинок утримувати одній, без чоловіка, дуже важко. Ось вона і продала його нам, а собі купила квартирку однокімнатну, щоб легше жилося. Я і думати не думала, що ця приємна жінка створить нам стільки клопоту.
Почалося з того, що, як тільки ми в’їхали в новий будинок зі своїми речами і немовлям на руках, то господиня (назвемо її тітка Ніна) попросилася пожити ще пару днів, нібито, поки робиться ремонт у її квартирі. Нам не шкода – ми дозволили. Природно, було не зовсім комфортно, але в положення увійшли, ми ж не нелюди.
Потім, переїжджаючи, жінка попросила мого чоловіка про допомогу в перевезенні меблів. Він, використовуючи свою машину, допоміг тітці Ніні переїхати, тягав разом з одним вантажником меблі на четвертий поверх, витратив цілий день на все це, а, коли повернувся додому, розповів, що ніякого ремонту в квартирі не робиться, там все старе, аж до шпалер. Чому вона жила у нас зайві два дні – незрозуміло.
Гаразд, з’їхала. Але на цьому наше спілкування не припинилося. Тітонька Ніна стала стабільно заїжджати до нас в гості, затримуючись іноді до пізньої ночі. Ми з чоловіком – люди ввічливі і делікатні, намагалися зрозуміти ситуацію, увійти в становище. Все-таки жінка прожила в будинку багато років, не так легко відпустити ціле життя. Делікатними ми були досить довго – півроку точно, поки в один момент не повернулися додому з поїздки до батьків і не виявили, що тітка Ніна ходить у нас по двору.
Людина просто без дозволу прийшла, відкрила ворота, увійшла у двір і щось шукала у коморах. На наше запитання вона відповіла, що забула якісь банки в літній кухні, хоча ми прекрасно пам’ятаємо, що вона все вивезла, а що не вивезла – ми викинули! Чоловік тоді мало не зірвався на неї, але обійшовся ввічливим проханням так більше не робити, все-таки тепер це наша приватна власність, куди вона не має права ось так приходити. Я ж в той день просто пораділа, що ми змінили замки на вхідних дверях, і в будинок вона потрапити не змогла б.
Уже минуло кілька років, а ситуація все ще трохи напружена. Зробили влітку ремонт, тітка Ніна зайшла один раз у справі, а потім зателефонувала свекрусі зі сльозами, що ми зіпсували будинок, що все переробили, “там же хороший був ремонт, навіщо вони так?” Ага, хороший ремонт – старий лінолеум і побілені вапном стелі.
Іноді вона пропадає на кілька тижнів або навіть місяців, і я видихаю з полегшенням, а потім знову все по колу. Ця жінка не може вгамуватися. Чекаю, коли вона прийде в наступний раз, щоб чоловік був удома і послав її куди подалі, пригрозивши поліцією. Ми будинок купували без жодних там бонусів у вигляді старої господині.
