fbpx

Через 3 місяці таких сварок я поїхала до батьків, а коли повернулась – у нас на кухні стояла розкладачка, а на балконі ціла гора коробок. Він перевіз до нас свою матір

Наш запаморочливий роман розвивався стрімко. Через кілька місяців після знайомства стали жити разом, через рік – дізналася, що у нас буде дитина. А далі-весілля, знайомство з батьками і підготовка до народження малюка.

Насамперед ми переїхали в нову квартиру, вибрали зручне розташування і розвинуту інфраструктуру.

Закритий двір, величезний дитячий майданчик, тенісний корт, футбольне поле, скейт-парк. Одним словом – ідеальне місце для комфортного проживання та прогулянок з дітьми.

Наша нова квартира була однокімнатна, але досить велика 56 квадратів. Великий передпокій, кімната і простора кухня.

До появи малюка всі турботи по господарству лежали на мені. Коли з’явився син – все наше життя перевернулося з ніг на голову, а вільний час повністю зайнятий ним.

Він спав тільки на руках, тому я була змушена постійно перебувати поруч. Не було часу, та й можливості сходити поїсти, про прибирання і прання я взагалі мовчу.

Тоді я думала, що дитина не повинна плакати, тому при першому писку бігла до нього. Я вважала, що так чинить кожна хороша мати. А він зрозумів, що так можна мною маніпулювати і плакав при першій же спробі залишити його хоч на секунду в ліжечку.

Чоловік працював на постійній роботі з 10 ранку до 8 вечора, плюс мав свій бізнес, якому теж потрібно було приділяти час, плюс підробіток.

В результаті його майже не було вдома. Перший місяць я ще якось трималася. Ще через місяць мої нерви почали здавати. Настав час, коли всю свою злість і втому я стала вихлюпувати на чоловіка.

Мої батьки жили в іншій області, та ще й працювали. У вихідні приїжджала мати чоловіка, щоб помити підлогу, допомогти випрати і попрасувати. Виходила погуляти з дитиною, а я в цей час падала без сил на ліжко і просто «вирубалася».

А з понеділка все починалося заново – безсонні ночі, гори немитого посуду, непрасована білизни. Я ходила голодна, кудлата і зла. Я просила чоловіка допомогти, на що він постійно відмахувався роботою. Та й міняти свій звичний спосіб життя він, мабуть, не збирався.

Через 3 місяці таких сварок я поїхала до батьків, а коли повернулась – у нас на кухні стояла розкладачка, а на балконі ціла гора коробок. Він перевіз до нас свою матір, щоб та допомагала мені по дому і з дитиною. Я була, м’яко кажучи, ошелешена з такого сусідства.

Свекруха втратила свою квартиру через борги по кредиту. Кілька разів намагалася вийти заміж, але безуспішно. В результаті переїжджала від однієї подруги до іншої. Коли син запропонував їй переїхати до нас – вона з радістю погодилася.

Я думала, що жити з батьками ніколи не буду, що це важко і незручно, але все виявилося навпаки. Свекровка стала залишатися з дитиною, а ми з чоловіком проводити час разом, ходити в кіно і ресторани.

Всі турботи по будинку – прасування, прання, прибирання вона взяла на себе. Мені залишалося тільки дивитися за дитиною. Так що не так уже й страшне життя з батьками.

Минуло вже три роки, у нас з’явився ще один малюк, ми переїхали в квартиру побільше, а моя свекруха все також живе з нами.

You cannot copy content of this page