Наталка сиділа і думала, з чого вона взяла що він зміниться? Хто вселив неї цю думку та віру?
Яка людина сказала що сила кохання може звернути гори? Через це все життя Наталки пішло шкереберть. І майже 35 років шлюбу.
Коханий дівчини Євген, був із заможної сім’ї. Сім’я Наталки теж не була із бідних, але із сватами, вони пасли задніх.
Мати Наталки попереджала її, що Євген надто любить сам себе і буде хотіти, щоб тільки йому догоджати. Але Наталка свято вірила, що він її любить і в них все буде гаразд.
Вони одружилися і стали жити окремо. Перший рік подружнього життя, Наталка згадує як найщасливіший.
Але потім, виявилось, що Євгену надоїла та гра в подружжя і він став вести себе зовсім інакше. Проходив додому пізно а потім взагалі перестав приходити ночувати.
Наталку це дуже турбувало, вона думала, що причина в ній. Змінила зачіску, кожен день наводила макіяж, завжди була гарно одягнена, одним словом за собою слідкувала.
Але ситуація не змінювалась, і навіть тоді коли Наталка дізналася що знаходиться при надії, і тоді коли дитя появилося на світ, легше їй не стало.
Євген все рівно поводив себе відсторонено та байдуже. А на якісь слова та прохання про підтримку та допомогу, він тільки сказав, щоб Наталка найняла няню.
Так роки і минали, і от на свій 50-річний ювілей жінка вирішила зробити собі свято, адже вона точно знала що Євген про це не подумає.
Адже чоловік жив відсторонено і від неї і від доньки. Він жив своїм особистим життям, якого в нього були свої інтереси, свої друзі.
Велике кохання Наталки до Євгена чоловіка не змінили, як жінка собі думала та надіялась.
Так сидячи в ресторані з гостями Наталка раптом зрозуміла, що вона півжиття свого потратила.
Адже це все несправжнє: їхня щаслива сім’я. Жінка навіть не дочекалася закінчення вечора.
Тихенько вийшла та поїхала на таксі додому.
Дома зібрала валізу, дзвонила до подруги яка збиралася за кордон і через декілька днів вони виїхали вдвох.
А до Наталки навіть ніхто й не подзвонив з простим питанням: “Де ти поділася?”
Галина Червона