Чоловік не хотів мене забезпечувати, весь свій заробіток витрачав тільки на оплату житла, яке ми винаймали, а решту віддавав батькам

Я виросла в сім′ї інженерів, маю вищу освіту. В нас достаток був завжди. Мій чоловік, із звичайної сім′ї, має теж вищу освіту, але працює зовсім на іншій роботі.

Коли його батьки прийшли мене сватати, вони пообіцяли, що куплять квартиру. Ми жили кілька років, а про квартиру ніхто і не згадував.  У нас почали назрівали проблеми фінансового плану. Чоловік практично не хотів мене забезпечувати, весь свій заробіток він витрачав тільки на оплату житла, яке ми винаймали а решту віддавав батькам.

Потім у нас народився малюк. Я все ж сподівалася до якогось часу, що вони куплять квартиру, але були тільки обіцянки. Потім я вже розчарувалася і зрозуміла, що цей шлюб за розрахунком і у чоловіка була мета, щоб мій тато все йому влаштував (тобто квартиру, хорошу роботу і т. д). Шкода що ці думки прийшли тоді, коли вже було пізно.

Звичайно, ніхто ніколи не хоче розлучення, тим більше, якщо є дитина. І зараз я на роздоріжжі – зійтися і жити далі, проковтнувши всю свою образу або розійтися. Але від цього мені не стане легше. Я залишу дитину без батька, та й в цілому буду відчувати себе обмеженою, неповноцінною і мені навіть непиємно думати про розлучення.

Мої батьки хочуть купити квартиру, щоб наш шлюб не зруйнувався. Але навіть якщо я буду жити з чоловіком, я вже не хочу спілкуватися і їздити до його батьків і взагалі їх бачити не хочу. Тому що його батьки не раз налаштовували свого синочка проти мене.

Як мені бути? Як вчинити? Зійтися з чоловіком, купити квартиру і жити? Розлучитися? Зійтися і поставити умови чоловікові, що не буду спілкуватися з його родичами і при цьому, щоб він забезпечував?

Дайте слушну пораду, будь ласка. На словах ми всі правильні, а на кону руйнується сім’я.

Фото pixabay.com