Чоловік відповів, що ми не збираємося розлучатись, та й прописка зараз, просто формальність. Але свекруха каже: «ось і прописуй до тещі, якщо це формальність»

Коли я чекала дитину, зайшла розмова з мамою про те, куди прописувати дитину. Вона мені тоді сказала, щоб ми малюка, коли він появиться, прописували до чоловіка.

Тому що ніби споконвіку жінка йде в будинок до чоловіка і там приводить на світ дітей, а не навпаки. Я тоді якось не загострила на цьому увагу, не було до того.

І ось у розмові знову це питання спливло. І мама мені заявила, що прописувати онука у себе вони з татом не хочуть категорично.

Треба сказати, цей стан чекання дитини був дуже непростий, весь час на збереженні. Але зараз можна розслабитися. До появи малюка все готово: закуплено речі, зроблено легкий косметичний ремонт у орендованій квартирі, де живемо зараз.

У майбутній дитячій поклеїли світлі шпалери, зібрали ліжечко та столик, застелили дитячу білизну.

І ось учора мама, оглянувши всю цю пишність, порушила питання про прописку, сказавши, що правильніше з погляду менталітету, прописати дитину у батька.

І додала: «Ми з батьком, може, через три-чотири роки на пенсію вийдемо, квартиру пустимо в продаж, купимо будинок біля моря.

Приїжджатимете до нас у відпустку, онука привозитимете. А продавати квартиру, якщо в ній буде прописана неповнолітня дитина, дуже складно.

Мені так прикро та незручно перед чоловіком. Усі якісь надумані аргументи. Будинок біля моря якийсь раптом виник, у житті таких планів не було, продавати квартиру.

Та якщо навіть продавати, то весь світ продає з неповнолітніми дітьми, і нічого. Вирішують проблеми. Тим більше, лише за чотири роки ще. Невідомо взагалі, що буде і як за такої кількості часу. Швидше за все, мамі просто не хочеться прописувати внука, і все.

Хоча з його батьками та сама історія. Свекруха заявила, щоб дитину ми прописували до мене, щоб я не могла претендувати на їхню нерухомість у разі розлучення.

Батьки чоловіка – люди дуже заможні. Вони мають кілька квартир, котедж, три автомобілі. Вони займаються бізнесом, мешкають у великій квартирі, де і прописаний мій чоловік.

Теоретично, туди ж разом із батьком має бути прописаний  і дитина, що появиться, але його бабуся напередодні заявила сину, щоб він не надумав цього робити.

Читайте також: Пройшли роки Андрій не дістався нікому з подружок, але образа в їхніх серцях залишилась. І почали вони на куску городу вияснювати свої незакінчені образи

Вони з батьком категорично проти. Сказала: мало що! Ви розлучитеся, а ми потім із батьком бігатимемо по судах. Неповнолітнього виписати ще не так просто».

Чоловік відповів, що ми не збираємося розлучатись, та й прописка зараз, просто формальність. Але свекруха каже: «ось і прописуй до тещі, якщо це формальність».

Мені хочеться нагадати нашим батькам, як вони обурювалися, що ми вже п’ять років у шлюбі, а дітей немає. Ось тепер буде, але їм не треба.

За законом, загалом ми можемо прописати дитину кожен у себе, не питаючи дозволу. Але це означає скандал або з однією або з іншою мамою.

Та й принизливо це все.

Як вчинити у такій ситуації?

Автор: Оксана