Із чоловіком жили у цивільному шлюбі. У нього вже був шлюб, але він розлучився. Має сина.
Він вперше обпікся, і я не стала спішити його. Але всі 12 років спільного життя він продовжував позиватися до першої дружини. Суперечки були щодо аліментів та довіреності на дитину.
І в нас у сім’ї теж почалися проблеми. Він усі свої гроші витрачав суто на свої потреби.
Увесь догляд за сім’єю та дітьми ляг на мене. Мене це все надоїло я йому сказала.
На що отримала лайливі слова в свою сторону.
Я вирішила піти від нього. Але він почав ходити за мною. Ходив на роботу, благав повернутися.
Заради дітей і мабуть через житло я повернулася до нього. І ми розписалися.
Спочатку все було нормально, але згодом з’явилися колишні однокласники. І він почав зустрічатися з ними на тиждень тричі.
Жодного разу мене з собою не брав. Коли я питала, він не давав чіткої відповіді.
Потім на 3 дні з другом до іншого міста їхав. Через тиждень знову на 3 дні. У мене терпіння обірвалося.
Я йому казала, обрати сім’ю чи колишніх однокласників. Але він нічого не сказав.
Потім на день народження молодшого сина він прийшов вже дуже пізно в незрозумілому стані і, сказавши, що я хотіла піти, вигнав мене о пів другій годині ночі.
Почав кидати мої речі. Я зібрала найнеобхідніші, і пішла.
Наступного дня попросила, щоби дітей віддав. Але він змінив замок квартири та не випускав дітей.
Але потім зателефонував, щоби я забрала їх. Але особистих речей моїх та дитячих не віддав.
Тепер мені пише смс, що хоче розлучення, що він має іншу жінку.
І я подала на розлучення. Чи правильно я зробила?
