Ви розмірковували над тим, коли вперше з’являється і формується наша самооцінка?
У віці 6-7 років.
У формуванні самооцінки важливу роль відіграють дорослі. Адже проаналізувати власну діяльність шестирічна дитина ще не здатна. Оцінювання дорослими саме дій дитини є важливою умовою збереження емоційного благополуччя. З роками дитина навчиться самостійно здійснювати аналіз власних дій зіставляти з реальністю, сформується стійка самооцінка і вже не буде такої гострої потреби оцінки інших.
Кожну реакцію дорослого дитина переживає як добру або погану оцінку, як добре або погане ставлення до себе з боку дорослого або однолітків.
З’являється узагальнення кожного окремого досвіду спілкування з іншими, пов’язаного зі ставленням дорослого.
На підставі такого узагальнення в дитини вперше виникає самооцінка, вона вступає в новий період життя, у якому починають формуватися перші інстанції самосвідомості.
Самооцінка визначає стосунки з оточенням, формує критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіху і поразки.
Адекватна самооцінка дозволяє співвідносити свої сили із завданнями різної складності і отримувати високий результат.
Неадекватна самооцінка (завищена або занижена) деформує внутрішній світ людини, послаблює її емоційну і мотиваційну сферу, силу духу і воля. Це перешкоджає гармонійному життю.
Якщо у віці 7 років ви допомогли дитині закласти адекватну самооцінку, це допоможе їй менш болісно здолати наступну кризу 14-15 років. Щоб прийти до самоідентифікаці і знайти місце в соціумі, досягати мети і жити успішно та щасливо.
***
Часто ми говоримо фразу “Чому мені ніхто про це не розказав раніше?”. Вона завжди супроводжується інсайтом, овва-ефектом. І після цього життя вже не є таким, яким було раніше.
Публікуємо серію розмов з психологом Антоніною Агіловою про теми, які можуть змінити розуміння, ставлення і життя в цілому.
Попередню розмову можна прочитати тут⇓.
Автор – Антоніна Агілова, психолог. Ексклюзивно для Оsoblyva.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
