Чорнослив, ткемалі і аджика. Кілька корисних рецептів зі слив

М’якоть сливи, незалежно від сорту, містить вітаміни групи B (B1, B2, B6), провітамін А, вітаміни С, К, Р, натрій, калій (до 214 мг на 100 г), залізо і мідь. І хочеться це багатство споживати не тільки коли вона достигає, а й узимку. Пише Слобідський край

На почесному місці

Як серед яблук трохи осторонь від інших сортів стоїть антонівка, так і серед слив можна виділити угорку. Вона універсальна у використанні, дуже запашна, смачна і не надто вибаглива порівняно з іншими сортами. І саме з неї виходить найкращий чорнослив (сушені сливи). А слід сказати, що з ним варто поморочитися, особливо коли сировини (тож і готового продукту) вистачає. Дивіться самі.

Чорнослив, за низької калорійності, містить велику кількість вітамінів, мікроелементів і антиоксидантів, а калію в ньому в півтора рази більше, ніж у бананах — визнаних фаворитах з цієї позиції. До того ж, чорнослив уповільнює ріст бактерій, що викликають карієс і запалення ясен.

Для сушіння вибираємо тільки повністю стиглі плоди, коли вони вже самі починають опадати з гілок. Не варто брати сливи сортів мірабель, велика синя, рання синя, яєчна жовта.
Перед початком процесу сушіння всі відібрані плоди на 30 секунд опускаємо в киплячий слабкий содовий розчин (15 г харчової соди на 1 л води) і відразу ж промиваємо в чистій воді. Але якщо господиня з якихось причин не зробить таку дезінфекцію — нічого фатального не відбудеться.

Читайте також: Чорна, морська, дієтична сіль. Цікаві способи використання звичайної солі

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegramта Instagram

Далі — власне сушіння. Можна вдатися до одного з двох способів. Перший – природний, тобто на сонці, на відкритому повітрі. Відібрані ягоди розкладаємо в один шар на підготовлену поверхню — підноси, дека, листи фанери тощо. Для рівномірного просушування, і щоб не запліснявіли, сливи регулярно перевертаємо. Через 5–6 днів сушіння на сонці отримані вже напівфабрикати переносимо в тінь, де вони й дійдуть до потрібної кондиції.

Другий спосіб передбачає використання сушарок, електричних і газових духовок. Оскільки слива — плід соковитий, «примусове» гаряче висушування проводимо в три етапи.

1. Розкладені в один шар на деках сливи тримаємо в духовці при +40…45 °С до чотирьох годин, після чого залишаємо на 3–4 години, щоб плоди охолонули.

2. Сушимо при температурі +55…60 °С, теж протягом чотирьох годин, після чого знову залишаємо сливи для охолодження.

3. Триваліший, до 8–10 годин, етап, сливи сушимо за температури +75 °С. Якщо за кілька хвилин до спливання цього часу її підвищити до +100 °С, чорнослив набуде привабливого блискучого вигляду.

Готовий чорнослив має бути на дотик податливим, м’яким і еластичним, не надто сухим, але й не вологим. Сік з продукту не повинен виділятися навіть при сильному натисканні.

І ще купа всякого

А тепер щодо інших способів заготівлі слив, причому незалежно від кольору й сорту. Про традиційні компоти, варення, джеми та мариновані сливи (сподіваємося, ця смачна закуска до м’яса набула вже статусу «традиційної», якщо ні — спробуйте, закатайте) і способи їх приготування господарки що не знали, то вже прочитали. Тож розглянемо трохи рідкісніші варіанти консервації.

Приміром, можна зробити «сливи натуральні». Це коли в банки щільно, але обережно укладаємо якомога більше плодів, потім посудину ставимо у каструлю з водою (рівень — «по плечики»), і все разом – на вогонь. Доводимо до кипіння і тримаємо на малому вогні доти, доки рідина не покриє плоди. При цьому якщо сировина дуже осяде в банці, можна додати слив ще. Але слід пам’ятати: на цукрі в такому разі економимо, а от щодо газу — навпаки, цей спосіб доволі витратний.
Тим, хто не вважає, що «воду закатувати – марнувати час і банки», пропонуємо закатати «лінивий» компот. Це коли робимо звичайнісінькій компот у каструлі, бажано — дуже концентрований. Потім стерилізуємо банки, заливаємо в них рідину, закатуємо — зимовий напій готовий.

Недостигле — теж у діло

І для найбільш ощадливих, тих, кому шкода викидати навіть недозрілі сливи зі зламаних гілок. Заспокоюємо: робити це не обов’язково. По-перше, з такої сировини — але без кісточок – виходять чудові компоти. По-друге, для всіляких гострих соусів на кшталт ткемалі спеціально беруть нестиглі плоди, тож можна (і потрібно!) побалувати себе взимку кисленькою приправою.

Отже, беремо 3 кг слив, 5 зубчиків часнику, 2 сушені червоні гіркі перці, 2 склянки води, 300 г кінзи, 250 г кропу, 250 г м’яти, 1 ст. л. цукру, 2 ч. л. солі. Сливи миємо, перебираємо, кладемо в каструлю, заливаємо водою, щоб тільки покрила плоди. Доводимо до кипіння й залишаємо на малому вогні, поки слива не розвариться. Даємо трохи охолонути і протираємо сливи через сито або друшляк. Отриману масу знову перекладаємо в каструлю і додаємо кріп пучком, не розв’язуючи. Додаємо перець, цукор, сіль і варимо все близько півгодини на малому вогні. Подрібнюємо часник, м’яту і кінзу. Виймаємо зі сливової маси кріп, замість нього додаємо подрібнені продукти. Варимо ще 15 хвилин, потім відставляємо. Коли соус трохи вистигне, розливаємо його в стерилізовані банки, зверху додаємо кілька крапель олії і закатуємо.

Складно? Тоді запропонуємо рецепт «українізованої аджики» найпростішого приготування. Отже, беремо 3 кг слив, 3 солодкі перці, 3 гіркі перці, 6 головок часнику, сіль і цукор за смаком. Усе, крім часнику, перекручуємо на м’ясорубку. Перекладаємо в каструлю, доводимо до кипіння і варимо на малому вогні півгодини. За 5 хвилин до готовності додаємо подрібнений (краще через часникодавку) часник, сіль і цукор. Перекладаємо у стерилізовані банки, закатуємо й залишаємо під «ковдрою» до вистигання.