Одружився Михайло досить рано, вирішивши, що зустрів ту саму і єдину, без якої не зможе жити.
На 5 курсі йому в підсумку довелося не тільки писати дипломну, але і підробляти ночами, щоб утримувати себе і дружину-студентку.
З батьками Михайла жити молоді спочатку не захотіли. Їм здалося, що працюючи удвох неповний день, вони цілком осилять оренду квартири і інші витрати.
У підсумку, через три місяці сварок і лайки, подружжя покаялися і попросили виділити їм кімнату в трійці.
Сварки при цьому не припинялися. Молоді особливо не переймалися: допомоги від них не було ні в прибиранні, ні в готуванні, ні в оплаті комунальних рахунків. Навіть продукти купували вони вкрай рідко і то лише ті, які самі любили.
Витрачали зароблені гроші Міша і Олена в основному на розваги, та на одяг і взуття.
У підсумку, батьки Михайла вирішили розміняти свою квартиру на дві однокімнатні і роз’їхатися, що, в підсумку, і зробили. Минуло 8 років, в сім’ї з’явилися діти.
На відміну від фінансів, проблем додалося в рази. Подружжя все частіше сварилися, звинувачуючи одне одного, в чому тільки можна. І, врешті-решт, розлучилися, вирішивши не травмувати дітей постійними скандалами.
Після розлучення чоловік залишив свою квартиру колишній дружині і дітям, а сам пішов в орендовану. Забрав тільки авто і ноутбук з спільно нажитого. Аліменти старанно платив в розмірі 6 тисяч, дружину ця сума влаштовувала цілком.
Зараз Михайла скоротили, стоїть на біржі праці вже 4-й місяць. Квартиру орендувати далі не може, попросився до батьків, але вже в однушку.
Кожен день вислуховує, що напружує батьків: місця їм і самим мало, а тут ще й він. Мовляв, легко бути щедрим, коли не сам купив квартиру тощо.
Дали місяць, щоб з’їхав хоч кудись. Мовляв, іди з дружиною мирися колишньою і живи з нею, або знайди жінку з житлом, можна і старшу за себе, і навіть з дітьми, аби прийняла. Старість ми хочемо прожити нормально. Все, що тільки могли, ми для тебе зробили.
