Дарина навіть таке би не могла ніколи подумати. Зовсім недавно вона втратила свого молодшого брата.
От тільки через 40 днів, а братова Олена всім розповідає, що вона знаходиться при надії, і що дитина то є братова, якого вже на жаль немає.
Дарина від свого брата Віталіка була старша на 9 років. Працювали тому часто залишали його на неї.
І можна сказати що це саме Дарина вибавила Віталіка. Для жінки брат був справді дуже близьким. І навіть тоді коли вона вийшла заміж, не переставала дзвонити та питатися як справи у брата і допомагати йому.
Віталік довго не женився, все перебирав дівчатами, всі якісь йому були не такі. Але вже, коли йому було за 30, все ж знайшлася та, з якою він готовий був одружитися.
Його дружині Олені ледь виповнилось 18, вона ще була молода та зовсім юна дівчина. Та матір застерігала Віталіка, про те що брати молоду дружину то є певні ризики, та хлопець був таким щасливим, що не слухав їх.
Так вони одружилися та стали жити після весілля з матір’ю Віталіка. І тут приходить одного дня мати до Дарини і починає жалітися на молоду невістку.
Що немає права нічого їй сказати, одразу жаліється Віталіку, буцімто його мати її ображає. А жінка тільки хотіла їй просто підказати і дати добру пораду, а вона все приймає навпаки.
А після цього Віталій швидко мчить У квітковий магазин і привозить цій “цаці” величезний букет квітів чи чи ще якісь подарунок.
“Але й цього цій вертихвістці вже стало мало, її вже окрему квартиру подавай”- сказала, жаліючись жінка до доньки.
” І що ти думаєш, поїхав наш Віталій на заробітки, заробляти на квартиру, добре що хоча б оця вже забралася до своєї матусі, хоч трохи відпочину” – продовжувала дальше свою розмову жінка.
Працювала Олена у поліклініці мила підлогу, але гонору було такого наче вона лікарка. Жінка й так дивується, як вона могла мити підлогу зі своїм же манікюром.
Та час минав пройшло три роки і Віталій приїхав. Купив квартиру І вони з Оленою переїхали в місто. Відтоді мати з Дариною рідко бачились з братом і невісткою.
Хіба що по великим святам та дням народження. І то по виразу Олени було зрозуміло, що вона і так не була рада тим гостям.
Та так час знову минав, вони жили та дітей все не було. Мати з Дариною і не наважувалася питатися Віталіка у чому справа?
Вони самі догадувалися між собою, адже попробуй до такої пані підійти, то не так просто. Їй напевне і гори золота було б замало. Той те що нема дітей, не було і дивним.
А тут що одного дня Віталік дізнався що захворів. З останніх сил він приїхав до них з матір’ю в село, щоб попрощатись.
Мати з сестрою просили його щоб він залишився з ними, та де там він вернувся назад у місто, сказавши що хоче бути з Оленою до кінця.
Так через три місяці його не стало. А через два місяці його не стало, невістка так голосила, що аж була захрипла. Але Дарина з мамою добре знали, то то ще так актриса.
Сорок днів мати з Дариною вирішили справляти вдома. Вони подзвонили до Олени та сказали їй, якщо хоче то хай приїжджає. Та коли приїхала жінка, та ще з округлим животом то Дарина з мамою такого не очікували.
А Олена ще всім заявляє, що буцім то дитина то Віталіка. Дарина то добре знає, що Олена не була такою вірною дружиною для її брата, вона ту дитину нагуляла.
Але тепер коли вона залишилась одна, хочу щоб Дарина та мати Віталіка допомагали їй з дитиною, думаючи що вона їхня онучка.
Жінки не знають що робити, чи викрити цю нахабну молоду брехуху, чи все-таки в пам’ять за Віталіком, який не любив сварки, залишити все як є.
Шановні наші читачі, а ви як гадаєте, як жінкам правильно вчинити?
Віра Лісова
