Жила Аня з самого дитинства зі своєю мамою і вітчимом в однокімнатній квартирі.
Сім’я була, м’яко сказати, нещасливою. Коли дівчинка стала ходити в школу, і її мати і вітчим почали прикладатися до склянки.
Аня бачила все, що відбувалося. А там було практично все, що характерно для неблагополучних людей.
Місцями вони поверталися до людського життя, але це траплялося рідко і не надовго. У ці моменти дівчинка підходила поперемінно то до мами, то до вітчима і задавала один і той же питання.
– Навіщо все це, чи не простіше Вам не жити разом?
На це питання обоє відповідали також однаково.
– Ти повинна поважати вибір своїх батьків. Ми любимо одне одного, а ти не лізь не в свою справу.
Роки йшли, і Аня стала привабливою дівчиною. Вона закінчила школу і вступила до інституту.
Для дівчини відкривалися великі перспективи. Більш того, Ані легко давалося навчання. Ситуація з мамою і вітчимом же не змінювалася.
Ці люди часто пили і також часто сварилися. Така картина пригнічувала, дівчині хотілося все поміняти, але вона була просто не в силах це зробити.
Однак, досить скоро шанс все змінити замаячів на горизонті.
В один прекрасний день мама Ані і вітчим були в людській подобі – тверезими.
На вулиці сяяло сонце, була літня спекотна погода. У квартиру подзвонили, після чого мати Ані відкрила двері.
На порозі стояла її дочка.
– Привіт мамо, познайомся – це Андрій, мій наречений – сказала дівчина.
З-за дверей вийшов хлопець. Зовні він виглядав вельми неохайним. Старий пошарпаний светр, зношені джинси, стоптані кросівки. Обличчя хлопця було дуже неголеним, волосся розпатлане.
– Я не зрозуміла? – хто це такий? – запитала мати.
– Це мій наречений, ми разом, – промовила дівчина, після чого обняла хлопця і міцно його поцілувала.
Пара зайшла в будинок, але мати в передпокої їх затримала.
– Дім, йди подивися, кого наша Анька притягнула до нас в хату.
– І то правда, побачивши хлопця, – промовив вітчим.
– Ну ж бо, вистав його за двері, та швидше! – скомандувала жінка.
Тут втрутилася Аня.
– Мам, а як же поважати вибір дочки?
– Геть звідси, знайди собі що пристойніше! – кричала жінка.
Разом вони випхали хлопця за поріг. За ним пішла і Аня.
Після цього випадку Аня переїхала жити до Андрія в його двокімнатну квартиру в центрі.
Хлопець спеціально постав перед рідними Ані в такому вигляді.
Дівчина хотіла перевірити, як відреагують її близькі на таку людину, яку вона вибрала. Як виявилося, батьки не схвалили вибір дівчини.
Насправді ж Андрій був дуже забезпеченою людиною, мав магазин модного одягу. Через півроку, пара одружилася.
Аня не забула свою маму і допомагала їй, передаючи гроші і деякі продукти. Там же ситуація залишалася незмінною.
