Дівчина, просто МОЛОДЧИНКА! Написала такі золоті слова! Джерело.
ЇЙ потрібно поставити пам’ятник за життя!
Ох, як багато суперечок ходить про відносини між чоловіком і жінкою, про права та обов’язки, про те, хто кому більше дає і отримує …
Багато жінок все життя страждають від того, що їх не розуміють, не цінують, не проявляють турботу, а чоловіки дивуються – а в чому власне проблема? Чого їй вічно не вистачає?
Так ось, нетямущі ви мої, пояснюю все як є …
Дорогі мої чоловіки, я хотіла б в цьому житті попросити ВАС тільки про одне – будьте чоловіками!
Забудьте про недавній бунт фемінізму – носіть жінкам сумки, платіть за них в кафе, відкривайте їм двері, захищайте їх, беріть на себе їх проблеми. Може прийде час і ви зрозумієте навіщо все це, і чому коли ви в тисячний раз приходите додому, там все так затишно, рушнички ваші за кольором у ванній, тарілочка з гарячею вечерею стоїть на столі, в будинку все прибрано, одяг в шафі рівненько складений.
А може бути так, що коли все буде валитися з рук – робота, бізнес, друзі, а вона – ваша хороша, буде поруч кожен день – цілуватиме, клубочком біля ніг лежатиме і буде говорити ВАМ, що ви найкращий і головне віритиме у ВАС. А може бути, коли ви побачите, скільки здоров’я і нервів вона втратила, носячи під серцем ваше дитя, або коли після 12-16-20 годин пологів в муках, вона подарує вам спадкоємця.
Будьте добрішими до неї.
Припиніть тріпати їй нерви вашою гордістю, чоловічою логікою, силою характеру. Телефонуйте їй. Особливо коли ВИ посварилися, телефонуйте їй. Якби ви тільки бачили, як гірко вона плаче після того, як ви кинули трубку, грюкнули дверима. Ні, не так красиво вона плаче, як у фільмах показують, в подушечку і тихенько. Вона ридає, розмазуючи сльози по негарному, опухлому, червоному обличчі.
Її чути на вулицю, в сусідню квартиру. Вона виє від болю, яку завдаєте їй ви. Телефонуйте їй, повертайтеся, приїжджайте. Хапайте її на руки і виносьте з цього горя, як з вогню на пожежі.
Не кричіть, не ображайте.
Ви знищуєте її словами. Її, добру, ніжну, справжню. Вона стає злою, жорстокою і мстивою, просто тому, що ви одного разу кинули їй в обличчя дуже сильну образу. Ви тисячу разів пошкодували потім про сказане, зроблене, в серце кинуте. Але момент вже пройшов. Частина її вже пoмeрлa, тому що ви навіть не уявляєте, як це нестерпно боляче чути від самого любимого і рідного ці злі слова, слова-образи.
Ви помиретеся потім, тільки вона все одно не забуде. Вам вона не нагадає, але сама ще не раз прокрутить ваші слова в голові, поплаче одна, поріже серце на дрібні шматки. А потім ви, дорогі чоловіки, будете дивуватися, звідки в ній стільки цинізму і байдужості. Вона його із шрамів на серці, шиє і в’яже. Шрамів, які залишили там ВИ.
Ревнуйте її.
Пристрасно, бурхливо, несамовито. Бийте кулаками в стіни, топайте ногами, трощіть все навколо. Тільки ніколи не говоріть їй, що вона винна в цьому. І не дорікайте їй, не звинувачуйте. Нехай краще «той кoзeл, що на неї подивився» буде у всьому не правий. Але вона для вас нехай залишиться святою. Повірте мені, якщо вона захоче зрaдити, вона зрaдить, і ви про це не дізнаєтесь.
Але якщо на вашу думку, вона зробила це спеціально. То хоча б так покажіть їй, що ревнуєте, а значить любите, цінуєте і боїтеся втратити. Значить, вона засумнівалася, в собі, у ваших почуттях. Значить, боїться за ваше «ми». Говоріть їй частіше про це. Говоріть, що вона ваше все, що з нею, як в раю. Нехай це буде по-кіношному удавано, нехай. Говоріть!
Але ж її коли-небудь не стане. Адже нас усіх коли-небудь не стане. Життя, воно таке коротеньке, таке непередбачуване, може закінчитися в одну мить. Так ось, якщо її завтра не стане, у вас вже ніколи не буде шансу сказати їй про все. Говоріть, дорогі, говорить!
Обіцяйте, не шкодуйте обіцянок, не бійтеся обдурити. Вона така щаслива, коли чує обіцянки, коли мріє, сподівається на щось дуже хороше. Вона така гарна в цю мить, така ВОНА … Хіба вона не заслужила?
Так навіть якщо ви розлучитеся післязавтра, хіба не варто воно всіх цих п’ятнадцяти хвилин, коли ви лежали в обнімку і мріяли про ваше красиве майбутнє! Варто! Кожна секунда чогось коштує! Тому, що так мало в нашому житті цих секунд.А ми ще й обмежуємо себе.
Ми зважуємо, прораховуємо, продумуємо, ми, як iдioти, будуємо стосунки! А стосунки треба просто проживати! Просто любити, страждати, горіти. Говорити, що думаєш ось прямо зараз, ось у цю хвилину.
