Дівчинка росла в дуже віруючій сім’ї.
Їй з дитинства торочили, як правильно вона себе має поводити.
Батьки щиро вірили в те, що закладали своїй дитині в голову під час того як вона росла.
Виховували її скромною, чесною, чемною.
Зручною для будь-якого чоловіка жінкою, яка мовчки буде варити борщі, виховувати дітей і сліпо йому довіряти.
Вона завжди думала, що світ так і влаштований.
Чоловік “добуває їжу”, забезпечує сім’ю, і має бути господарем дому.
Ці всі ярлики навішувались поступово, з віком зростання.
Бо так було у її батьків.
Під час активного зростання соціальних мереж, вона побачила зовсім іншу картину.
Щасливі жінки, які забезпечували самі себе, не залежали від думки чоловіка і оточуючих.
Подорожували світом, катались на шикарних машинах, відпочивали коли захочеться, бо для того заробляли достатньо коштів, щоб могти собі це дозволити.
Жодної залежності від чоловіка, жодного обов’язку і ніякого шлюбу.
Їй здавалося, що одруження це рабство з якого немає виходу.
Її перший хлопець був досить старшим, занадто хорошим і притримувався тієї самої думки, що й батьки.
Їхні стосунки тривали не довго, вона не змогла дати те, що він хотів.
Читайте також: У мене життя склалося так, що краще бути польською служницею, чим українською “сама собі пані”
І вона остаточно зрозуміла, що такі стосунки не для неї.
Щоб чогось досягти в цьому житті важко трудилася, одразу результатів не було.
Проте досвід і сильне бажання через деякий час почали приносити перші плоди.
Ярлики були знищені, дівчина чітко розуміла про що мріє, якого життя для себе хоче.
А борщі хай варить хтось інший.
Рідні були здивовані, бо вони зовсім не так виховували свою дочку, одразу не підтримували, а з часом змирилися.
І ось мрія стала реальністю, багато чоловіків хотіли таку жінку собі.
Деякі з низькою самооцінкою намагались зламати і потушити вогонь всередині, про те він ще сильніше палав.
Жінка твердо знала, який чоловік має бути біля неї, тож не було сенсу довго затримувати деяких перехожих в її житті. Тоді було прощання, інколи болюче та важке.
Завжди відмовившись від когось з’являється місце для нового. Такий закон Всесвіту.
Автор: Аніна
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.