
У мене життя склалося так, що краще бути польською служницею, чим українською “сама собі пані”
Краще бути польською служницею, чим українською панею
Звати мене Соломія, хочу з вами поділитися своїми думками та емоціями відносно життя, як воно є.
У мене є подруга Мар’яна, ми з нею дружимо уже від давно.
Та життя в кожної з нас склалося зовсім по-різному.
Хоча зразу, все було як під копірку. Мар’яна перша вийшла заміж, у неї з чоловіком появився синочок.
А я на три місяці пізніше і теж Бог подарував нам з чоловіком хлопчика.
Та сімейне життя в нас обох так і не склалося. Залишилися ми дві “розлучинки”.
Я так більше ні з ким не пробувала спільного життя.
А у Мар’яни було дві спроби, невдалі правда, проте Бог подарував їй ще двох чудових дівчат.
Я після розлучення, повернулася з сином в село до батька, так як він залишився самий та потребував догляду.
А Мар’яна поїхала в Польщу, до мами, де та вже там до того жила та працювала.
І получається так, що я ніби й важко не працюю, звісно є робота в селі, про те як говориться “сама собі пані”.
Але звісно ніхто грошей мені за це не платить.
А Мар’яна, хоча і працює важко та ще під постійним керівництвом та наглядом, проте їй платять так за місяць, що в Україні за ці гроші треба рік працювати.
І кожна з нас має свою думку, і думки звісно різні. Я кажу що їй краще живеться, а вона говорить що мені.
А яка ваша думка, цікаво?
Автор: Нінель
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.

