Я втретє вийшла заміж два роки тому, зараз знаходжуся в декретній відпустці. Двоє старших дітей від першого чоловіка, з другим дітей не було. До недавнього часу мені здавалося, що в моє життя прийшла біла смуга – хороший чоловік, ще один малюк, велика квартира, що правда в іпотеку. Але ні, знову ж таки сварки, суперечки, думки про розлучення і повне нерозуміння того, що робити далі в цьому житті.
Все почало розсипатися, коли нинішній чоловік втратив хорошу роботу пів року тому. Я розумію, що це неприємна і складна ситуація. Саме тому необхідно терміново брати себе в руки й шукати нову роботу. Особливо, якщо у тебе дружина з немовлям у декретній відпустці й кредит висить. Але так вважаю лише я. А мій чоловік, навпаки розслабився, став частіше купувати собі прохолодні напої, а мені висловлювати скарги.
За весь цей час тільки в таксі підробляв не довго. Я сама виплачую кредит з аліментів. Наші заощадження закінчуються і щось потрібно вирішувати. Я не розумію, як чоловік може спокійно сидіти без роботи, якщо у нього в будинку є дружина і троє дітей?
Я вже мовчу, що на цьому фоні він став неадекватно себе поводити. Вже уявляю якої думки вони будуть про мене, що жоден з трьох чоловіків не підійшов. Розумію, що фінансове становище теж буде дуже тяжке, самій з трьома дітьми, та й з квартирою щось потрібно буде вирішувати.
Я не розумію, чому життєві труднощі так легко вибивають чоловіків з колії. З моїм першим чоловіком була схожа ситуація. Роботу він не втратив, але був дуже не задоволений нею, мала зарплатня була, почав часто прикладатися до пляшки. Я навіть запропонувала переїхати, щоб він міг знайти кращу роботу, але йому нічого не хотілося.
Звичайно, я теж не свята. Але промовчати не завжди можу. Втомилася тягнути все сама, цілодобово думаючи, як вирішити ці проблеми, за що жити та чим годувати дітей.