Є у мене кілька сусідів з якими я спілкуюся, в основному ми обговорюємо роботу нашої компанії, що керує будинком, але буває що і на інші теми розмовляємо. Навпроти моєї квартири живе сусідка, до недавнього часу самотня жінка – Ніна, їй уже за 50, але дама вона цікава – постійно яскравий макіяж, наряди якісь, зачіски. До слова вона працює перукарем – не так давно закінчила перукарські курси, і зараз стриже, в основному на дому.
І ось помітила я, що до Ніни став чужий чоловік ходити – дядько Вітя з третього поверху, я спочатку думала, може випадковість – ну там, по-сусідськи зайшов, а потім зрозуміла, що ні – ходить і ходить. Зі мною цей дядько Вітя вітається, але очі в підлогу опускає і швиденько тікає, чи то ніяково йому, чи що … Але думаю, всеі люди дорослі, що мені в чужі справи лізти.
Потім я якось тітку Любу зустріла – дружину дядька Віті, зачіска у неї була а-ля «привіт з 90-х», та й колір волосся незрозуміло який: чи то зелений, чи то сірий. Я коли її побачила не одразу впізнала … Хотіла комплімент сказати, мовляв: – Вам дуже личить … а вона: – Знаєш, хто мене так спотворив? Нінка! Покликала мене, мовляв вона курси перукарів закінчила і поки безкоштовно стриже і волосся фарбує – тренується, так би мовити. Ну я пішла, думала хоч копійку заощаджу. А вона бачиш що зробила – підстригла мене криво, та ще в зелений колір перефарбувала, вже місяць намагаюся змити. Змія вона, справжня!
– Ну буває … Може Ніна наплутала що?
– Смієшся? Вона спеціально мене так підстригли – чоловіка мого Вітьку хотіла відвести, мовляв тепер у нього дружина страшна, зате вона красуня.
– А якщо в правду у них роман?
– Ти думаєш я не знаю? Я життя прожила, стільки всього перевідала … Знаю я, що він до неї ходить, та тільки набридло мені все це терпіти, я йому прямо сказала – йди! А він ні туди – ні сюди, кидається. Краще б пішов, боротися я за нього не буду – це доля молодих відносини з’ясовувати, а у мене вже тиск, серце, мені нервувати не можна.
Через кілька тижнів я знову тітку Любу зустріла – цвіте, настрій хороший, зачіску змінила, думала може чоловік все-таки до неї повернувся, а вона мені заявляє: – Ну все. Я тепер вільна жінка, роблю що хочу! Увечері з дівчатами на танці йду, а в суботу до мене Ігорьок наш електрик з ЖЕКу прийде, Вітька ж 20 років розетки не міг поміняти, а Ігор за хороший борщ обіцяв все зробити. Та й знаєш, я навіть рада, що Вітька пішов, втомилася я від нього.
Так і розійшлися ми з тіткою Любою по своїх справах. Цікаво, що там далі у неї буде?
Фото ілюстративне з вільних джерел
