fbpx

До Святого Причастя можемо приступати тоді, коли маємо на серці легкі повсякденні гріхи. Євхаристія змиває ці гріхи

До Святого Причастя можемо приступати тоді, коли маємо на серці легкі повсякденні гріхи. Євхаристія змиває ці гріхи.

У Євангелії Ісус говорить дуже чітко: “Якщо не споживатимете мого тіла, не матимете життя у собі” (Ів. 6, 53). Це не метафора. Тут йдеться про життя. Самі ми не здатні народжувати у собі Божого життя, лише приймаючи Його Тіло. То чому ж ми так часто відмовляємось від Євхаристії? Пише ДивенСвіт

ЧитайтеБатьківське блaгословення — це найбільша спадщина, яку батьки залишають своїм дітям

Від декого можна почути: “Не відчуваю потреби”. Але якщо хтось так вважає, то значить, що взагалі не розуміє Євхаристії. Бо ж не можна насправді вірити, що це Бог живий і ігнорувати Його! Дуже часто це наше “не чую потреби” є замаскованою нехіттю стати нарешті на шлях оновлення, піти врешті до сповіді. Легше сказати самому собі “не відчуваю потреби”, а коли відчую, то щось робитиму. Саме так, на жаль, починається відхід від практикування літургійного життя на довгі роки.

Я не гідний

Часто причиною є щось зовсім інше. У багатьох з нас є переконання, що аби прийняти Євхаристію, слід бути абсолютно безгрішним. Але однак рідко буваємо у такому ідеальному стані (здебільшого хвилин 15 після Сповіді). Багато хто не причащається через страх скоїти святотатство, боячись і не знаючи, чи можна.

Не йдеться тут про випадки, коли сумніваємось, чи вчинений гріх важкий або легкий. Тут і справді слід іти до Сповіді. часто можна зустрітись із мисленням: “Моє серце не є бездоганно чистим, тому не може прийняти Бога, я не гідний. Таке твердження є довговічним, базуючись на важливих застереження, робить висновки фальшифі, хоча й благочестиві.

Істина у тому, що у Євхаристії приймаємо насправді Святого Бога. Істина також у тому, що без Бога жоден з нас не є до кінця святим і чистим. Ніхто з нас не є достойний. Однак ми розуміємо, що лише одне Боже слово може зробити нас достойними прийняття Його Тіла і Крові.

Євхаристія не є нагородою за взірцеве життя, але ліками для хворих. Не святість є перепусткою до Тайн, але Тайни відкривають дорогу до святості. Можемо приймати Причастя тоді, коли чужмо легкі повсякденні гріхи. Більше того, Євхаристія змиває їх! І це не якісь побожні байки, але наука Церкви. Звісно маємо потім визнати ці гріхи у Тайні Сповіді, але фактично отримуємо їх відпущення у Євхаристії, яка оживлює нашу любов до людей та Бога.

You cannot copy content of this page