До церкви у шортах і мiні-спідниці. А якщо не пустять, можна поскаржитися єпископу, який керує настоятелями. Православна церква України оголосила гучні демократичні зміни. Служити українською мовою будуть більше. Там, де можна, парафіяни будуть сидіти, а не стояти під час служби.
Молодий митрополит ПЦУ Єпіфаній більшість церковних заборон вважає старорежимними. У Спасо-Преображенському соборі протоієрей Андрій Дудченко читає Херувимську пісню церковнослов’янською мовою. Втім, він служить цю літургію і українською. Джерело.
Віруючі мають розуміти, що читає священик, вирішили в Православній церквй України. Це одне з перших демократичних перетворень, анонсованих керівництвом.
Ще дев’ять років тому отець Андрій правив українською лише раз в тиждень. Тепер щодня.
“Переучуватися – коли перший раз ми служили, це було щось на зразок того, коли ти взагалі перший раз служиш літургію. Тому що є хвилювання”, – ділиться Андрій Дудченко.
Українізації насильницької не буде, обіцяє представник церкви Іван Сидор. Є причини. Кожна громада зможе вибирати мову сама.
“Є парафії, в яких немає богослужбової літератури українською мовою”, – пояснює він.
У храм Мала Софія в Києві з дитячою коляскою не пускають, зате є десятки сидячих місць. Василь Козуля шкодує, що порушив архаїчну традицію стояти.
“Розумієте, мусульмани молитву здійснюють на колінах, католики сидячи. А ми православні. Я вважаю, традиції не варто ламати”, – ділиться він.
Філософ Костянтин Сігов філософствує: є зовсім маленькі храми, куди стільці та лавки не помістяться. Але в Біблії все ж не написано, що православні повинні стояти.
“Навіть в найсуворіших монастирях Афона, я там був, там є такі крісла для того, щоб люди могли здійснювати молитву довгий час”, – ділиться він.
Однак не всі ритуали змінилися в комфортний бік. Так, наприклад, окремі приміщення для сповіді не плануються.
“Закрите приміщення, окрема кабінка – це католицька традиція. Покращувати умови ми не можемо. Якщо у тебе є внутрішнє бажання сповідатися, тобі байдуже, де ця сповідь пройде”, – говорить Іван Сидор.
Священик Георгій Коваленко завершує ранкову службу. І відразу переодягається в повсякденний одяг. Він перший пастор країни, який в побуті відмовився від ряси і скуфії. Може тому, що він ще й вчений, і журналіст.
“Коли я їду за дитиною до школи, я повинен виглядати як батько. Коли я йду в аудиторію, щоб викладати, тоді я повинен виглядати, як викладач. Не хрест на грудях тебе робить священиком”, – говорить він.
Православ’я – це культурна фішка України, говорить Костянтин Сігов. І ховати його не варто. У Римі ж не ховають.
“Коли ви йдете по вулиці в Італії і бачите різний одяг, різних монахинь, ченців, вони можуть бути дуже веселими, з дітьми.
Але вони не повинні бути в спортивному одязі. Навіть дітям цікавіше, якщо вони бачать, що тут є, вибачте, щось казкове, якась пригода в цьому є”, – говорить Костянтин Сігов.
Отець Георгій теж проти тотальної демократизації, але службового одягу. Каже: мирянам потрібне свято. Тому стихар, риза, епітрахиль і навіть пояс – це не багато. Тут скромність вже зайва.
“Богослужбовий одяг також має на меті підкреслити урочистість. Я думаю, що його багато. Ця риза у мене вже п’ятнадцять років. І нормально я в ній служу”, – говорить він.
Починати з себе священики не будуть. А ось громаді пощастило. Митрополит ПЦУ Єпіфаній дозволив чоловікам і жінкам заходити в храм у вільному одязі. Хоч в шортах. Представник Єпіфанія батько Іван підтверджує. Але просить занадто короткими спідницями служителів не спокушати.
“Якщо людина не планувала йти в храм. Наприклад, це туристи. Йшов чоловік на роботу і побачив святиню. Чоловік в шортах або жінка без хустки. Священики не повинні виганяти таку людину з храму”, – говорить Іван Сидор.
Нещодавно на сторінці письменниці Оксани Забужко в Фейсбуці розгорілася дискусія, чи треба жінкам одягати в церкву хустки.
“Христос такого від жінок ніде і ніколи не вимагав”, – написала Забужко.
Читайте також: Прощена неділя: кого і за що потрібно пробачати саме в цей день
У реальному житті жінки до бунтарства не схильні. Ольга заходить з непокритою головою. Хоча і не знала, що так вже можна.
За неї пояснює наречений.
“Ми зі Львова самі. Ми греко-католики. У нас це сприймається абсолютно нормально”, – говорить він.
Наталя на стороні нової демократії. І вибрала компромісний варіант – беретик.
“У Греції, наприклад, коли Османська імперія захопила, мусульманки були теж в хустках. Як відрізнити мусульманок від християнок? І тоді жінки зняли хустки. Християнки”, – ділиться жінка.
Та й сам митрополит Єпіфаній модернізується. Днями завів сторінку в Instagram.