А ти не хвилюйся.
Віра ж відразу зрозуміла, що для того, щоб добре жити за кордоном, потрібно йти на компроміси. Її батьки нічого не знали про її реальні заняття в Чехії.
Віра сама собі пояснювала, що це не найкращий шлях, але це швидко приносить гроші, а з часом вона змінить своє життя.
По приїзді дівчина познайомилась з простим хлопцем. Її стосунки із Олегом, почав розвиватися швидко. Він закохався в неї майже з першого погляду.
І навіть свекор, Іван Петрович, який вважав себе строгим і справедливим чоловіком, одразу ж прийняв її в родину. Віра була для нього привабливою і молода, і він навіть пообіцяв, що купить їй машину на весілля — молода жінка заслуговує на таку увагу.
“А ти не хвилюйся, Вірочко. Я все вирішу, машина буде,” — запевняв Іван Петрович, коли вони ще тільки планували весілля. “Ти нам із Олегом підходиш, я це відчуваю. Для таких людей, як ти, не шкода нічого.”
Віра раділа таким обіцянкам. Вона завжди мріяла про гарну машину, а ідея отримати її на весілля здавалася чудовою. Вона була впевнена, що все вийде і що майбутнє їй обіцяє лише щастя і стабільність.
Однак, як це часто буває в житті, реальність виявилася набагато складнішою.
Після весілля Віра оселилася в родині Олега. Спочатку все здавалось ідеальним: улюблений чоловік, велика родина, і найбільше — обіцянка свекра.
Але через кілька місяців у селі почали ходити чутки про її попереднє життя в Чехії. Люди говорили, що вона не просто була на заробітках, а що її “робота” в Чехії мало відрізнялася від того, що часто роблять молоді дівчата на заробітках — вона зустрічалася з чоловіками за гроші.
Ці чутки дійшли і до Івана Петровича. Спочатку він не повірив, але коли дізнався більше, почав сумніватися. Йому розповіли про Вірине минуле.
Зізнатися, він не був вражений її красою і молодістю, але в нього були певні принципи. І ці чутки, хоч і були не підтверджені, почали викликати у нього підозри.
“Та вона ж не може бути такою! Це чутки, один великий наклеп. Віра ж любить Олега,” — говорив він дружині.
Але і йому важко було не задуматися над усім тим, що він дізнався.
І ось одного разу, Іван Петрович не витримав і вирішив поговорити з невісткою.
“Віро, давай поговоримо,” — почав він, коли вони всі сиділи за столом. Він підняв голову, і в його погляді вже не було того доброзичливого виразу, який був раніше.
“Що сталося, тату?” — запитала Віра, відчуваючи, що щось не так.
“Не ображайся, але мені стало цікаво, де ти була в Чехії і що саме ти там робила. Люди кажуть різне, і я не можу просто мовчати,” — сказав Іван Петрович.
“Ти ж не насправді поїхала заробляти гроші, чи не так? Я чув, що у тебе були… інші заняття.”
Віра стиснула губи і почала нервово дивитися в бік. Їй не хотілося більше обманювати, але й не хотілося втрачати всі плани на майбутнє.
“Тату, я не можу так просто все пояснити. Це був складний період у моєму житті. Я робила те, що було потрібно, і не хочу повертатися до цього,” — зітхнула вона.
“Я зрозумів,” — Іван Петрович поклав руку на стіл і подивився на неї з розчаруванням.
“Я насправді мав намір купити тобі машину. Але тепер я не можу цього зробити. Якби я не дізнався цієї правди, все було б інакше, але тепер я не можу це підтримувати.”
Віра була розгублена. Вона розуміла, що її минуле стало для свекра непереборним бар’єром. Але чи було це її провиною? Вона намагалася виправдати себе, але кожне слово ставало важчим, коли вона дивилася в очі Івана Петровича.
“Я не розумію, чому це має вплив на нас зараз. Я змінилася, і я хочу бути частиною цієї родини,” — сказала Віра, але її голос звучав уже не так впевнено.
Олег, який до цього часу мовчав, не витримав і встав із-за столу.
“Тату, ти не можеш так з нею. Вона була молодою, у неї були свої помилки, але зараз ми разом. І це має значення більше, ніж чутки. Машина не важлива. Я важливий для неї. Я хочу, щоб ти це зрозумів,” — сказав Олег, його голос був твердим, але все ж він відчував важкість ситуації.
Іван Петрович підняв очі на сина. Йому було важко зрозуміти, як за кілька місяців все могло змінитися, але він змушений був погодитися.
“Можливо, ти правий. Я просто переживаю за тебе, сину. І, Віро, я більше не буду втручатися в твоє життя. Але запам’ятай, що ти повинна заслужити довіру,” — сказав він, трохи спокійніше.
Віра відчула полегшення, але й водночас розуміла, що їй доведеться багато працювати, щоб довести свою правоту і зміни.
Після цього інциденту Оксана і Олег вирішили рухатися вперед, хоча й знову в родині не все було так просто.
Як ви думаєте, чи можна повністю змінити своє життя і залишити позаду помилки, чи це надто важко для родини? Ч
Олеся Срібна
