Доча виявилася дуже навіть з характером. Їсти нашу їжу вона відмовилася – «Я таке не їм»; прибирати в кімнаті – це не царських рук справа; маленький братик зведений – це мерзенна малявка, яка забрала тата і татові гроші і увагу від дочі; цілий день переодягання, марафет, накладення макіяжу, біганина по квартирі на лабутенах

У мого чоловіка є доросла дочка від першого шлюбу. Я його дуже люблю і тому вирішила, що треба і з нею знаходити спільну мову. Вона представляє собою типову інстаграмну кицю. Я запропонувала їй пожити у нас на період пошуку роботи в нашому місті, тому що в їхньому містечку роботи майже немає, тим більше для принцес. Ніби як спочатку вона мені здавалася дуже спокійною, далекоглядною дівчиною. Я сподівалася, що ми поладнаємо. Але.

Доча виявилася дуже навіть з характером. Їсти нашу їжу вона відмовилася – «Я таке не їм»; прибирати в кімнаті – це не царських рук справа; маленький братик зведений – це мерзенна малявка, яка забрала тата і татові гроші і увагу від дочі; цілий день переодягання, марафет, накладення макіяжу, біганина по квартирі на лабутенах з тренькаючим повідомленнями телефоном в руках; “тато, відвези-привези»; нігті, бровки, війки, уколи гіалуронки, солярій, тисяча важких солодких запахів в нашій квартирі … Нічні походи в заклади різні, вчитися ми не хочемо, робота проста не котить – потрібна особлива, для красунь.

Втомилася я від неї за місяць і це легко сказано. В очі не дивиться, слухає в підлогу вуха на бігу, пропускає повз все, що не стосується її краси. І я подумала: Ініціатіва була моя, отже, і виправити це теж повинна я. Спілкування мене не влаштовує з нею – вона вважає вище всіх тільки себе. Допомоги немає по дому. Мій старший син прибирає за нею, я перу її речі, тобто витрачаю свій час на дорослу дівчину, а не на чоловіка і дітей. Дратує те, що вона молода і прекрасна, а я після народження другого сина, помилася і ладно.

Досвід безцінний, так як маючи двох синів доведеться коли-небудь і з невістками жити, значить, я таким чином своєрідно потренувалася. І останнім, вона ревнує тата до нас, а це позначається на емоційному тлі нашої спокійної маленької сім’ї. Бо з матір’ю її чоловік мій завжди сварився в шлюбі ще і вона звикла до сварок, а тут їх немає і це вже в свою чергу бісить її.

А по хорошому, їй би свого хлопця або чоловіка треба мати, а не лізти зі своїм статутом у чужий монастир. Но у принцеси повинен бути тільки принц, а їх на всіх поки не вистачає і це теж дратує! Сказала свої думки чоловікові – він все це розуміє і сказав: “Давай ще трохи подивимося-може спуститься з небес на землю, хто ж їй пояснить прості речі, якщо не ми …” Чекаємо!

Фото ілюстративне спеціально для Особлива